Я багато пробачу, забуду, бо всі ми люди. Я все зрозумію, але не таке відношення до онука, як щоб там не було, разом ми чи ні, це не змінює того факту, що наш син – її онук. І це та сама ситуація, яку я не можу пробачити своїй свекрусі.

Після одруження у нас з чоловіком одразу народився син. Але, коли я народила, виявилося, що дитина хвора. Потрібне було лікування і постійний догляд. А ще, були потрібні великі гроші. Мій чоловік вчився, нерозумію для чого йому та вища освіта здалася, якщо він уже декілька років працює на хорошій роботі. Всі гроші він витрачав на своє навчання, в той час, як мені вони були потрібна для дитини на лікування.

Мене ніхто не підтримував, мені було дуже важко. Чоловіка ніколи не було поруч. Ніхто мене не шкодував, а свекруха постійно говорила: «Дитина – це турбота мами, тато нехай на роботу ходить». Одного вечора чоловіку прийшло повідомлення від «неї», там не було нічого такого, але це була саме та жінка, з якою я йому заборонила спілкуватися. Які подруги можуть бути у одруженого чоловіка? Я вигнала його з дому, він поїхав до батьків. Здається, Остап ніби чекав цього, тепер він був вільний.

Пройшло вже трохи часу від тоді, як я вигнала Остапа. Наближалися новорічні свята. Синові вже 2 рочки, він вже все розуміє, він з нетерпінням чекав подарунків від рідних. Але ані чоловік, ані свекруха не згадали про дитину.  А у мене просто не було грошей, щоб щось купити сину. Мені дуже це боліло. Важкий період був, грошей не було, дитина мала, і я одна однісінька. Так ми прожили пів року. А потім мій чоловік попросився назад. Звичайно я йому пробачила, так, як у нас з ним дитина.

Читайте також: У кінцевому результаті я перестав спілкуватися з Оксаною. Так почуття у мене до неї є і то великі, але я не готовий бути батьком для чужих дітей.

Життя налагодилося, ми разом, він мені дуже допомагає з дитиною, на лікування тільки разом їздимо, без мене нікуди не ходить і рішення приймає тільки з урахуванням мого схвалення. У мене є час на себе, та й син уже підріс, з ним уже значно легше, вже школяр. Я багато пробачу, забуду, бо всі ми люди. Я все зрозумію, але не таке відношення до онука, як щоб там не було, разом ми чи ні, це не змінює того факту, що наш син – її онук. І це та сама ситуація, яку я не можу пробачити своїй свекрусі.