Я була ошелешена від того, що почула. Думки в голові плутаються. Навіть не знаю, що мені робити? Чи варто зізнатися мамі, що все знаю?

Я була ще зовсім маленькою, як захворів мій батько, а через пів року його не стало. Нас в сім”ї було двоє, я і старший брат. Саме йому довелося працювати і допомагати мамі. Через деякий час мама знову вийшла заміж, точніше сказати до нас переїхав знайомий нам дядько Андрій. Пам’ятаю перед його зустріччю в будинку ми всі сперечалися. Брат і мама лаялися. Він не хотів, щоб в нашій квартирі жила стороння нам людина.

А через деякий час мені стало відомо те, що цей Андрій – мамине перше кохання. Вона зустрічалася з ним. Потім дядько Андрій кинув маму. А тато наш залицявся до мами і незабаром вони одружилися. Братові ця ідея з новим жителем дуже не сподобалась і Олег переїхав жити до бабусі ( татової мами).

З братом ми були дуже дружні, я сумувала за ним. Я хотіла піти разом з ним, але мені було і маму шкода. Адже вона говорила, що не може розлучитися зі мною. Тепер я живу з вітчимом. Він добре ставитися до мене. Я теж ставлюся до нього з повагою. А вчора я підслухала їх з мамою розмову на кухні. Вони обговорювали ситуацію з Олегом. Я випадково підслухала, як дядько сказав: “Коли ти скажеш сину правду, що його батько я”. На, що вона відповіла: “Нехай залишиться все як є. Я не хочу нічого сину говорити”.

Читайте також: Останній раз коли вона його покинула це було назавжди! Він уже не думає про неї і знайшов своє кохання через деякій час він одружився і щасливо живе! 

Я була ошелешена від того, що почула. Всю ніч я не спала. Я думала тільки про те, що ми з братом рідні тільки по мамі. Думки в голові плутаються. Навіть не знаю, що мені робити? Чи варто зізнатися мамі, що все знаю? А може розповісти братові?