Я дійсно дуже люблю її сина, а вона думає тільки за майно, щоб ніхто не забрав. Та не потрібна мені та квартира. Невже вона не розуміє, що є речі важливіші за майно та гроші.

Для нас з чоловіком це другий шлюб. Ми живемо разом майже вісім років. Відносини у мене із свекрухою були нормальні,  до тих пір поки ми не купили з чоловіком загальну квартиру. Так, квартиру придбав Богдан. Я вклала трохи, ну і обставила, звичайно, на свої гроші. У мене була своя квартира, але ми вирішили купувати трикімнатну, а мою продати. Перед цією процедурою ми розписалися, без всяких урочистостей і столів, так як треба було на квартиру гроші. Про те, що ми розписалися свекрусі не сказали, не було що казати, ми нічого не святкували.

У першому своєму шлюбі чоловік обпікся, і я знала, що Ірина Ігорівна буде проти нашого шлюбу. Вона була бізнесвумен у свій час, і жінка розважлива і розумна. Свекруха хвилювалась, щоб я не “відхватила” половину всього нажитого, тому про розписку вона навіть слухати не хотіла. У Богдана до цього було своє житло, але так як він обпікся, то після розлучення, звичайно, йому дісталася одна третя квартири.

Ірина Ігорівна все ж таки дізналася про те, що ми розписалися, але не від нас, ми так і не наважилися самі про це повідомити. Тепер ми не спілкуємося, а недавно вона звинуватила мене, що я сижу на шиї її синочка, хоча все життя я сама на себе заробляю.

Читайте також: Я б дуже хотіла, щоб і в моїй родині знову так було. Так, як і колись, до розлучення. Невже дійсно мамі так важко вибачити тата?

Сказала, що у неї була істерика, коли дізналася про наш шлюб, ніби я її обманула. Я не вважаю себе винною, і всі мої родичі і знайомі теж кажуть, що я правильно все зробила. Я дійсно дуже люблю її сина, а вона думає тільки за майно, щоб ніхто не забрав. Та не потрібна мені та квартира. Невже вона не розуміє, що є речі важливіші за майно та гроші.