Я навідав матір і побачив, що в холодильнику в неї пусто, вона практично не має за що купити ліки.

Проживаю я в провінції, працюю на приватного підприємця й отримую середню зарплату. До 35 років я проживав з матір’ю й половину своєї зарплати віддавав їй на утримання квартири, харчі. Вона свою мінімальну пенсію витрачала переважно ні ліки або якісь дрібнички.

Пів року тому я одружився, ми не робили гучного святкування, церемонія в РАЦСі, а потім зібралися з друзями. Після весілля я переїхав до моєї нової дружини. Вона ще проживає з донькою від першого шлюбу, яка цього року пішла в перший клас.

Моя дружина має більшу зарплату, ніж я, але проживали ми переважно на мої кошти, вона говорила, що я повинен забезпечувати сім’ю. Звичайно, моєї зарплати навіть не вистачало, щоб прожити до кінця місяця і тоді дружина з суворим виглядом обличчя давала мені свої гроші. Я почав економити на всьому, навіть не маю за що заплатити абонемент в спортзал. Зрозумів, що варто було про сімейний бюджет домовлятися ще до весілля.

Читайте також Мій чоловік знайшов собі іншу жінку.

Матері я теж припинив допомагати, але коли починається опалювальний сезон за нашу з матір’ю трикімнатну квартиру накопичуються борги. Матір виплачує все зі своєї пенсії і їй на прожиття залишається всього лиш декілька сотень гривень

Субсидію вона оформити не може, поки я прописаний в квартирі. А виписуватися мені нікуди – проситися до дружини вважаю принизливим. Сама вона не пропонує.

Я навідав матір і побачив, що в холодильнику в неї пусто, вона практично не має за що купити ліки. Не зумів таке спостерігати і вирішив кожного місяця давати їй по 3 тисячі гривень, заробляю я близько десяти. Моя дружина вирішила, що 7 тисяч для сім’ї це замало, що дитині треба купляти одяг, а ще ми з цих коштів і на море не зможемо поїхати. Загалом вона була проти, щоб давав матері кошти.

Почалися докори, що я мало заробляю, що ми багато чого не можемо собі дозволити, що дитині скоро в перший клас і на це теж потрібні гроші, що не можемо поїхати до моря і т.д.

Дружина мені докоряє чи не щодня, я шукаю для себе підробіток. Зараз я дуже шкодую, що одружився, адже раніше просто жив у своє задоволення.

Розумію, що якщо вирішити питання грошей, то проблема піде і ми будемо знову щасливою сім’єю.