Я покинула хворого чоловіка, і поїхала в іншу країну у пошуках щастя. Але зараз я зрозуміла, що втратила все, і змінити уже нічого не можу

З своїм чоловіком, я ще сиділа за шкільною партому. І вже тоді у нас були почуття один до одного. Після закінчення школи, ми разом поступили в інститут на юридичний факультет, а потім працювали разом на роботі.

Зразу після інституту, ми одружилися, і я відчула себе найщасливішою у світі. Андрій завжди добре до мене ставився та підтримував мене у любій ситуації.

Після 5 років шлюбу у нас почалися проблеми: у мене стався викидень, і мені прийшлося довго лікуватися. А згодом, Андрій потрапив в аварію, довго пролежав у лікарні, і в кінцевому результаті у нього пропав зір. Лікарі говорили, що йому потрібен догляд, і роки на реабілітацію. Ніхто не давав ніякої гарантії, що зір повернеться. Перший рік, я підтримувала чоловіка, як могла, але потім зламалася. Подумала, що я не хочу жити таким життям.

Читайте також: Недавно я дізналася, що у чоловіка з моєю найкращою подружкою роман. Віддавати їй свого чоловіка я не хочу, тому я вирішила придумувати план помсти для подруги та план перехоплення чоловіка у неї

І тут, одного дня, написав мені колишній одногрупник, який був закоханий у мене та не давав мені проходу. Він написав, що й досі не може забути мене і покликав мене до Англії. Довго не думаючи, я зібрала свої речі, і поїхала у пошуках щастя, покинувши хворого чоловіка.

Але серйозних стосунків з новим хлопцем не вийшло, адже я його не кохала, і дуже жаліла, що пішла від чоловіка. З роботою в мене там не склалося, і я повернулася додому.

Коли приїхала, то дізналася, що до Андрій повернувся зір, він тереп повністю здоровий. Через пів року у нього весілля з медсестрою, яка завжди була поруч біля нього і підтримувала його.

Отак я втратила все. Я намагалася поговорити з Андрієм, але він мене взагалі бачити не хоче. Я його дуже сильно люблю, але змінити уже нічого не можу …