Я відмовила татові, бо таких грошей у нас немає. А він попросив взяти кредит для його цілей. Але хто мені його дасть, я ж в декреті?

Цієї неділі мені подзвонив тато і попросив прийти. На дворі була сильна хуртовина, але я зрозуміла, що не можу відмовити. Відколи мама поїхала в Італію він живе сам, тож я наліпила вареники і пішла. Думала це щось важливе, але почула традиційне прохання про позичання грошей.

«Скільки можна?», — подумала я про себе і озвучила:

— Тату, а ти не хочеш влаштуватись на роботу?

Мені 28, зараз я при надії, ми очікуємо первістка. З чоловіком живемо разом 4 роки. Єдиний хто працює в нашій сім’ї – чоловік, я у декреті і маю такі проблеми з батьком. Живемо самі, економимо, гроші намагаємось не позичати, хіба вже є серйозна потреба.

Батько іноді працює, іноді вдома сидить. Мати 15 років була домогосподаркою, але все життя пропрацювала медсестрою в місцевій поліклініці. Батькові 50, він все життя змінював роботу і більше шукав її, ніж працював. Все, що мають – двокімнатна квартира, яка дісталась у спадок. Тому мама і поїхала на заробітки, до пенсії хоче купити собі квартиру.

Вона присилає нам гроші, але ми не витрачаємо, все складаємо для мами. Буває, що вона на день народження чи на якесь інше свято виділить нам 100 євро, але це тільки з власної волі, ми в неї нічого не просимо. Батько підозрює, що мамині гроші у нас, а оскільки він знову не працює, то намагається різними способами їх забрати. Але мама заборонила давати йому гроші.

І ось проблема: він не має постійної роботи, увесь час зичить гроші у нас. Три тисячі, п’ять тисяч гривень, а того року взагалі 15, ми досі чекаємо. На запчастини, на колеса, робить він це так, що ніхто не знає, страшно подумати які суми він винен сусідам. Нагадували кілька разів, мовляв гроші зараз потрібні, але він тільки обіцянками годує.

Читайте також Батьки її не приймали . Мама навіть попросила вибрати між неї та дружиною. Через це наші стосунки сильно погіршилися.

А зараз йому захотілось купити мотоцикл, телевізор і він вирішив знову у нас позичити. Я відмовила йому, бо таких грошей у нас немає. А він попросив взяти кредит для його цілей. Але хто мені його дасть, я ж в декреті?

Він, звичайно, нагадав ще й про гроші, які мама висилає, але я дала зрозуміти, що про них не може бути мова. Вона ж працює, щоб купити квартиру.

Я дуже люблю своїх батьків, не видаю його матері, щоб не було через це зайвих сварок, але ці нескінченні «дай» без віддачі дуже напружують. Що мені робити? Тато на роботу йти не планує.