Я зустрічаюся з двома жінками, вони дружини моїх друзів. Не знаю навіть, навіщо я це роблю

Мені вже 36 років, але одружуватися я не поспішаю. Так, брат і рідні говорять, щоб я скоріше одружився. Але у мене є племінники, похресники. Тому своїх дітей я не кваплюся заводити.

Я зустрічаюся з двома жінками, вони дружини моїх друзів. Не знаю навіть, навіщо я це роблю. Просто додаю їм те, чого їм не вистачає з чоловіками.

Читайте також Історія про те як мама і тато йшли спати

Я бачу зі сторони мінуси обох, і Артема, і Сергія. Відчув, чого бракує з ними Аліні й Наді. Ну а тому, що хлопці – мої приятелі, мені легко було встановити зв’язок і з дівчатами.

Звичайно, ні одна з них не знає, що я зустрічаюся з іншою, тим більше, що Артем і Сергій між собою майже не знайомі, а їхні дружини взагалі не перетиналися. Тому вести такий спосіб життя мені зовсім не складно.

Зустрічаюся я кожною з жінок по кілька разів на місяць, зазвичай, у готелях чи хостелах. Можемо сходити в ресторан чи в кіно. Київ – велике місто, тут не складно загубитися, бути не помітними.

А от кохаю я по-справжньому ту, яка ніколи не буде моєю. Соломія – дружина мого молодшого на два роки брата. Ми спілкувалися тоді, дев’ять років тому, в одній компанії. Вона мені дуже сподобалася. Я почав приділяти Соломії знаки уваги і вонавідповідала мені взаємністю. Та в мене на той час була дівчина, і я приховав це від Соломії.

Просто я сам себе на той момент не дуже розумів, хотів розібратися, хто з них мені більше до душі, відчути, хто потрібніший.

А потім Соломія дізналася, що я її обманював, і покинула мене. А пізніше почала зустрічатися з моїм рідним братом