Як вона могла так таємно оформити всі папери, що ніхто нічого не дізнався? І чому не на мене? Як так можна?

 

Останні чотири роки я доглядаю за тіткою Галиною, так як стан її здоров’я погіршився. Вона насилу пересувалася, нікуди не ходила, і нічого не готувала.

Я приїжджала до тітки кожен день. Привозила продукти, годувала, прибирала. Чесно кажучи, відносилася до неї, як до рідної мами.

У тітки Галини була своя рідна дочка, яка поїхала працювати в Іспанію дванадцять років тому, і відтоді жодного разу не приїхала до матері. І грошима ні разу не допомогла.

Для тітки мені нічого не було шкода, я купувала їй за свої гроші все необхідне. І якось тітка сама мені сказала, що залишить мені свій будинок. Не можу сказати, що я була не рада, адже я з двома дітьми тулилася в однокімнатній квартирі. Я не приховувала радості, не бачила нічого поганого в тому, що тітка заповідає майно мені.

Адже я сама допомагала тітці, ніколи не турбувала інших родичів, які живуть далеко, щоб потім не чути закиди в тому, що мені дісталася квартира за їх рахунок.

Тітки Галини не стало несподівано. Ще ввечері все було добре, а вранці її не стало. Усім було дуже шкода бідолашну стареньку. Але я не покидала її до останніх днів. І в останню путь провела, як годиться. Все за свої гроші.

Читайте також: Якщо це не припиниться, то чоловік піде від мене. І як мені зробити правильний вибір?

Але найцікавіше з’ясувалося через кілька днів. Виявилося, що свій будинок тітка Галина заповіла дочці. Я була просто ошелешена. Ні, я звичайно, все одно доглядала б за тіткою, але хоча б не будувала планів. І ось тепер у мене нічого немає. Сусіди теж не очікували такого. Як Галина могла так таємно оформити всі папери, що ніхто нічого не дізнався? І чому не на мене? А на дочку, яка навіть не приїхала востаннє попрощатися з мамою.

Прикро те, що заповіт складений ще три роки тому. А тітка до останнього говорила, що заповідала будинок мені. Як так можна?