Як я стала для сина ворогом номер один! Але ж я його від поганого вчинку вберегла

– Хочеш зробити як краще, а виходить як завжди! – скаржиться Світлана Іванівна, моя сусідка, яку я зустріла вчора у дворі, коли гуляла з малюком.

– Я тепер для сина ворог номер один! Я адже його від дурного вчинку вберегла, а він не розуміє!

І розповіла мені свою історію. Сама вона вдова, чоловіка втратила близько п’яти років тому.

Поки чоловік був живий і обидва вони працювали, встигли накопичити і собі на двушку, і ще на одну невелику однокімнатну квартирку, яку весь цей час здавали. Було вирішено, що коли їхній син підросте, переїде в цю однушку.

Відмінний план, чи не так?

Син виріс і надумав цього літа одружитися. Світлана Іванівна дуже зраділа за сина, бо невістка була – просто радість і диво. Світлана Іванівна вирішила, що немає кращого моменту, щоб віддати синові квартиру.

Читайте також: Я часто помічаю, що Костя сидить на сайтах знайомств. Він може спілкуватися при мені з іншими жінками. Його анітрохи це не бентежить.

І на радощах розповіла йому і його нареченій, що дарує їм на весілля однокімнатну квартиру, і їм не доведеться поневірятися по знімних хатах.

Діти зраділи, все начебто йшло за планом. Молоді готувалися до весілля, але переїздом в нове житло займатися не поспішали.

Десь через місяць Світлана Іванівна поцікавилася, коли ж вони займуться облаштуванням, на що отримала несподівану відповідь:

– Мам, ми вирішили, що не будемо там жити. Ми її вирішили продати і купити машину. Ти ж не будеш проти?

Сказати, що Світлана Іванівна була в шоці – нічого не сказати. Вони з чоловіком так довго збирали на це житло, хотіли дати хороший старт для сина, а він хоче її проміняти на драндулет, який щороку втрачає в ціні, а якщо аварія, то взагалі, вважай, гроші коту під хвіст пішли.

А квартира – це все-таки квартира. Коли ще потім на її накопичити, нехай і на однушку.

Загалом, Світлана Іванівна розлютилася не на жарт і передумала оформляти квартиру на сина. Сказала йому, що буде квартиру і далі здавати, поки він не порозумнішає.

А якщо він так хоче хорошу машину, нехай сам на неї заробляє. Чи не для того, мовляв, вони з батьком горбатилися.

– Ось і образився на мене син, я ж його, виходить, і квартири, і машини позбавила. Ворог №1 тепер я для нього. Але ж невже я не права? Невже треба було дозволити йому таку дурість зробити?

Я вважаю, що Світлана Іванівна права, тому що син її, хоч і одружується вже, але знаходиться на рівні психологічного підлітка, у якого на першому місці тачки.

По-справжньому дорослі люди в першу чергу дбають про дах над головою.

Сподіваюся, років через 5 син Світлани Іванівни порозумнішає і зрозуміє, чому його мати прийняла таке рішення.