Жили у великому селі двоє закоханих. Вони дуже любили один одного і мріяли одружитися. Всі дивилися на їх величезну любов і заздрили. І все було б добре, якби не зла дoля. За матеріалами
З якихось причин не захотів батько дівчини такого зятя і строго заборонив молодим зустрічатися. Що не просили його і діти, і сусіди, і сам хлопець, а батько стояв на своєму.
– Ні, хлопче, не віддам я за тебе свою дочку. І навіть не проси. Не пара ти їй, не гідний її.
Чи не одну ніч проплакала бідна дівчина, але все ж проти волі батька не пішла, тоді такий закон був: поперек волі батька ні в якому разі не стояти.
Через деякий час віддали дівчину за іншого (як думалося батькові, він буде хорошою партією для його дочки).
А хлопець пішов в солдати, щоб не бачити і не зустрічатися з коханою, але вже чужою жінкою. Пізніше, десь на чужині, теж одружився і там залишився життя своє доживати.
Та не забули вони один одного навіть через величезну кількість часу. Уже й не сподівалися на те, що будуть коли-небудь разом, але доля-пустунка, яка спочатку розвела їх, а потім знову звела, вирішила інакше.
Волею випадку зустрілися вони якось знову. І хоча минуло вже трохи, чимало, аж тридцять років, а як побачили один одного, то очей відвести не змогли, так і стояли, як укопані.
Тридцять років – це немало. Колишня кохана вже пoхoвала свого чоловіка, який все життя n’янuцею був, і жінці з ним не один ківш лиха довелося випuти. Та й не помолодшала за ці роки. І йому життєва дорога не мeдом була помазана. Теж залишився без дружини, яка подалася у світи.
Тому як зустрілися, так уже й не розлучалися. Не було у них тепер причин для розлуки, тому що старенький батько давно вже свою помилку зрозумів.
Читайте також: Запечена картопля з м’ясом
Коли побачив на порозі цю немолоду пару, яка схилилася в поклоні перед ним для благословення, то сльози хлинули з очей від смутку і від радості.
А в тому радість була, що доля все-таки дала йому можливість виправити помилку, яку колись зробив по дурості.
Довго і щасливо жила пара в рідному селі. Цінували і любили один одного до останнього подиху. Ось що значить справжня любов.
Про таку любов не забувають ніколи, і роками носять її в своєму сеpці …
Для тіста : * борошно (1100 г) * львівські дріжджі пресовані (80 г) * цукор…
А ти стоїш, ти так стоїш далеко І дні несуть у вирій журавлі, Вже рік…
Після розлучення у мене був важкий період і постійне відчуття страху залишитись без чоловічої уваги.…
Країна-агресорка Російська Федерація намагається приєднати тимчасово окуповані території України. Наразі загарбники проводять активну підготовка до…
Звільнення Херсона стане кінцем диктаторського режиму президента Росії Володимира Путіна. Після програшу йому не вдасться…
Коли я вчилася в школі, моя вчителька з мови вважала, що я маю лінгвістичні здібності,…