З свекрухою ми живем як пес з котом. Прошу чоловіка про переїзд, а він впирається знаходить безліч виправдань. От що мені з ним робити?

З чоловіко ми одружені уже декілька років. От я вже не знаю, у мене опустилися руки, як відірвати чоловіка від маминої спідниці.

До Андрія я переїхала жити ще до весілля, а зараз ніяк не можу вмовити його переїхати жити удвох від батьків. Після весілля стосунки зі свекрухою кращими не стали, я ще чекала на дитину, тому вся ця ситуація мене дуже напружувала.

– Галю, не вмієш ти шукати підхід до людей, ні з ким разом не уживешся. Якщо щось не подобається, забирай речі та їдь до своєї мами, от вона нехай свою доньку терпить, – часто говорила мені свекруха.

Такі слова свекрухи мене дуже ображали, тим паче їй все було не так, прибираю я погано, готую не смачно, речі ставлю не на ті місця. Коли у мене народилася донька, я переїхала жити до мами. Просто не витримувала такого щоденного натиску. Свекруха вижила мене з квартири, а Андрі навіть за мною не пішов.

Читайте також: Що потрібно їсти після зими

Я думала, що це тимчасово, на декілька місяців, Андрій схаменеться й орендує нам окреме житло, однак я дуже помилялася. Чоловікові було на руку те, що мене не було поруч. Він тільки приїжав до нас у гості. Прожили ми так близько двох років, а потім він попросив мене переїхати до квартири його мами не на довгий термін.

Але ситуація повторюалася. Мій дідусь продав будинок в селі й купив нам однокімнатну квартиру за містом, однак чоловік впирається, що так далеко від центру міста він жити небуде. Тут у своєї мами йому все подобається. З свекрухою я так і не помирилася, живемо як пес з котом.

Якщо дочка щось вдома не те зробить, зразу я винна, мої нерви просто цього не витримують. Прошу чоловіка про переїзд, а він впирається знаходить безліч виправдань. От що мені з ним робити? Впевнена, що якщо ми б жили окремо, то у нас все було б добре. Зараз я дуже втомлена і вже починаю думати про розлучення.