За своє життя, я не зустрічала таких людей, як моя свекруха. Тому для мене стало великою несподіванкою те, що ця жінка думає тільки про себе і їй геть байдуже на сім’ю

За своє життя, я не зустрічала таких людей, як моя свекруха. Тому для мене стало великою несподіванкою те, що ця жінка думає тільки про себе і їй геть байдуже на сім’ю. Для неї сімейні цінності не були визначальними ще з молодості.

Чоловік її покинув, коли Олегові було 7 років, а вона навіть не докладала зусиль, щоб зберегти сім’ю. Я ніколи не очікувала, що вийду заміж за людину, у якого мати буде така – зовсім байдужа до своїх близьких людей.

А от зовнішній вигляд моєї свекрухи вразив мене ще більше, ніж характер: яскраво-червона помада, довгі червоні нігті, вії з кілограмами туші і ще й завжди на каблучках. Жінка доглядає за собою і це помітно одразу. Весілля ми робили скромним, а після – я переїхала жити до квартири Олега і його мами. Звичайно, теплих й затишних вечорів в родинному колі тут можна було і не сподіватися, адже свекруха постійно зайнята: з ранку до обіду на роботі, а ввечері в неї фітнес, майстер-класи якісь, побачення.

Одного разу я запитала у неї: “Мамо, а ви не втомлюєтеся в свої роки так бігати?” На що вона мені відповіла: “Олю, а які мої роки?”. Удома майже не їсть – тільки кава з бутербродом на перекус.

Читайте також: Яблучно-сирне суфле: смачний та корисний десерт

Прожили ми так близько року, а згодом я зрозуміла, що при надії. Перед Різдвяними святами, я погано себе почувала й пішла в кімнату відпочити. Олег тоді спитав в мами, що робити далі, а вона його заспокоїла й сказала, що не варто переживати, може, якесь отруєння. Згодом я дізналася, що у нас буде дитина, а бабуся навіть не висловила свого захоплення, якось розчаровано сказала: “Ну і даремно! Для себе б пожили хоч трохи!”.

Ми стали батьками чудової дочки, а бабуся ніяк не може вгомонитися. В неї й далі робота, фітнес, подруги, з дитиною мені взагалі не допомагає. Підійде до дитини поцілує і біжить далі. Загалом користі від такої бабусі мало, от моя матір з радістю б сиділа з онуками, але ми живемо далеко, в таку дорогу часто їхати вже і здоров’я не дозволяє.

Зараз я дуже злюся на свекруху, вона хоча б раз могла спитати в мене, чи потрібно допомогти, або ж з дитиною посидіти. Нам сказала, що вона не няня, і онуків бавити не буде.

Нерозумію, як можна бути такою черсвою до своїх рідних людей?