Загалом, я чоловікові умову поставила. Хочеш дитину, купи мені квартиру.

– Мій чоловік дуже хоче дитину! Постійно мені про це говорить

Але чоловік у Віки просто чудовий. Спокійний, впевнений, відповідальний, надійний. Те, що треба для сім’ї.

Разом вони вже п’ятий рік. Живуть добре. Чоловік носить іі на руках, забезпечує, дає можливість займатися улюбленою творчістю і ні в чому не перечить.

– Дитину хоче? Ну, так це чудово! А ти?

– Я? Ну, я теж думаю, що дитина в родині потрібна! Але в той же час треба розуміти, що це величезна відповідальність! І матеріально, і морально …

Мені здається, до мого чоловіка це якось не доходить, чи що. У нього все просто – ввиховують якось, і ми виховаємо.

– Слухай, ну які проблеми особливі у вас? Квартира є, дохід в родині дуже навіть пристойний, батьки з обох сторін мріють про онуків, ви молоді-здорові обоє.

Читайте також: Не така! Ще в 5 років, мама відмовилася від дівчинки, виїхавши з чоловіком за кордон в пошуках кращого життя

– З боку – так, немає проблем! А якщо подумати …

Читайте також: Через вічні образи свекрухи Аліна перестала з нею спілкуватись.

Квартира – чоловіка, не моя, я до неї відношення не маю. У мене житла немає, зарплата дуже невелика. Батьки нам нічим не зобов’язані. Здоров’я? Сьогодні воно є, завтра немає, як і відносини з чоловіком.

Загалом, я чоловікові умову поставила. Хочеш дитину, купи мені квартиру.

Але тільки тоді, коли у мене буде певна подушка безпеки. Як мінімум, квартира! Нехай невелика, але чисто на моє ім’я, щоб в разі чого у мене були тили прикриті, і певна сума на рахунку …

Я думаю, років за три-чотири чоловік мені зібрати таку подушку безпеки цілком зможе!

А ось коли зможе, тоді і буде розмова про дитину! Дитина в обмін на квартиру – як вам таке? Це занадто вже?

Не цинізм це – в подібній ситуації пред’являти чоловікові подібні вимоги? А може, дівчина права, і тільки так і треба?