Жінки йдуть назавжди, каяття чоловіка

Вона вразила мене наповал своєю непідробною наївністю. Бажаючи зустрітися, ніколи не говорила про це прямо, а придумувала невинні хитрощі, типу – подивитися на її нову блузку, сумочку або її нові фотографії.

Такі жінки сильно розпускають чоловіків. Ти вже знаєш, відчуваєш, що вона твоя, і нікуди від тебе не дінеться. Але розлучатися з нею не хочеш. До неї завжди можна повернутися. Вона тебе любить. Тому зрозуміє і пробачить.

Тверезий ти завжди з нею. Тому що у неї є головна якість – вірність чоловікові, з яким вона зустрічається. Вона не вміє вести себе по-іншому.

Вірність, як і дружбу, не можна купити. Ти знаєш, що твій друг – нехлюй за життя, яких ще треба пошукати. Але він не мудак, і тому він твій друг. У важкі моменти він завжди буде поруч, і завжди виручить. Це головне. Але коли все добре, і ви знову зустрічаєтесь, то величина вашого нехлюйства збільшується вдвічі. Тому, ти з друзями використовуєш ще й інших дівчатах – незамінних атрибутів веселих п’яних компаній.

Читайте також Я постійно думаю про свою колишню дружину! Чому вона так змінилася? Як? І чому раніше не могла привести себе в порядок? Мені захотілося повернути її!

Їй, звичайно, часто скаржився на зайнятість на роботі, і на те, що немає часу. А вона вірила – чому б і ні.

Потім я втомився обманювати і сказав, що нам треба розлучитися. Їй було важко, але вона зібралася і сказала:

— Добре, якщо ти так вважаєш за потрібне.

— Ти не ображаєшся на мене?

— Ні, з тобою у мене пов’язані тільки хороші спогади.

Вона ніколи не писала відвертих, непотрібних смс-ок. Зателефонувала через кілька місяців тільки раз. Наївно дізнатися, чи не потрапив я в якусь там аварію на дорозі, по якій часто їжджу… Сам я чув про цю аварію в перший раз.

— Ні, все нормально.

Потім, у місті був сильний ураган, що падали дерева. І мені чомусь захотілося почути її.

— Привіт. Я чекав, що ти подзвониш дізнатися, чи не впало на мене дерево після того урагану… Але не дочекався, і тому вирішив набрати тобі сам.

Вона довго сміялася цього. Вона як і раніше була моя.

Я ж раніше гуляв. Але це теж рано чи пізно набридає. І ось, я вирішив повернутися. І якось увечері подзвонив їй… Як виявилося, не вчасно. Просто капець, як не вчасно — через хвилину по грудях, начебто пройшлися бензопилою…

Ви коли-небудь були в ліжку з дівчиною, щоб їй в цей час дзвонив хтось інший?… А вона, лежачи поруч з тобою, говорила йому, що сьогодні вона теж зайнята, що знаходиться на дні народження у подруги, і тому так голосно грає музика… Потім скаржилася тобі, як дістали її залицяння цих настирливих мужиків з її роботи, з її курсів…

Відмінна ситуація, правда?… Тоді ти пестиш її знову і знову… Ти відчуваєш себе кращим, переможцем. Що тобі з того, нехай телефонують, мудаки… Вона все одно буде тільки твоєю.

І ось в такий момент я подзвонив сам. Не зняти трубку вона не змогла, і я почув приглушену музику і заспаний, незадоволений голос чоловіка.

— Так, привіт…

— Ти можеш зараз говорити?

— Ні. Я зателефоную тобі сама.

Вперше, за багато місяців вона не передзвонила. Ні в цей вечір, ні в наступний… Звичайно, я все зрозумів. Не телефонував, і не діставав розпитуваннями. Я знав її. Вона вже не піде від нього, і тим більше, не буде йому зраджувати.

У тебе може бути багато жінок. Але назавжди запам’ятаєш ти тільки одну-двох з них. Тих, які були тобі вірні. Але зрозумієш ти це тільки тоді, коли вони від тебе підуть.

Це тільки чоловіки повертаються. Жінки йдуть назавжди.