Знайома розповіла, що зрозуміла, що життя після пенсії є і дуже цікаве.

Після шістдесяти воно не зникає, не зупиняється, а лише починається. Зараз вона подорожує, співає, насолоджується життям, займається спортом та відчуває себе молодшою всіх молодих.

 

В п’ятдесят дев’ять знайома вперше побувала закордоном і після цього закохалась в подорожі. Кожного року відкладає від пенсії та від грошей, що отримує від квартирантів, бо свою квартиру в місті вона здає, та летить зимою на моря. Каже що дуже не любила все життя зиму, бо холодно і потрібно ходити одягнутою наче капуста.

Читайте також Pогалики до чаю

Її подруга та по сумісництву сусідка, яка живе в сусідньому будинку покликала якось знайому почати ходити з нею скандинавською ходьбою, так, за компанію. Тепер це їхня спільна щоденна звичка проходити так по п’ять-шість кілометрів при цьому відчуваючи лише прилив сил, а не навпаки.

 

Є ще в знайомої город про який вона встигає піклуватись. Не залишає вона його, бо ж онукам треба привезти найсмачнішого та натурального. А онуки тільки раді, бо бабусина городина завжди смачна і на диво подобається малечі. Тим більше бабуся вмудряється робити різні цікаві страви з того, що привозить, та десерти, які дуже смакують не тільки онукам, а й доньці з зятем.

Вона зрозуміла, що пенсія не вирок. Тоді можна почати робити те, чого не встиг зробити замолоду, бо ж часу тепер більше як і бажань. Її не влаштовує сидіти на лавочці та жалітись на життя та здоров’я. Її життя навпаки насичене та щасливе, а здоров’я можна утримати в хорошому стані, якщо регулярно відвідувати лікаря.