Зрозуміло, що свекрусі не сподобалося моє невдоволення. Вона назвала мене егоїсткою, розвернулася і пішла з нашої квартири. Потім поскаржилася синові на те, що я невихована.

Ми з чоловіком зараз проживаємо в маленькій двокімнатній квартирі. У нас підростає двоє донечок, 6 років і 2 роки. Я вже досить довгий період сиджу в декреті. Коли нашій старшій донечці було три роки, то я виходила на пів року на роботу, а потім почалися постійні лікарняні і ось знову — декрет.

Квартиру я отримала в спадок від своєї бабусі. Мої батьки проживають в такій самій квартирі. Вони досить часто намагаються допомагати нам фінансово або ж беруть до себе онучок на вихідні. А от чоловіка мамі взагалі байдуже на все. Раїса Олегівна живе у просторій трикімнатній квартирі, за опалення зимою вона платить колосальну суму грошей. Пенсія та зарплата — ось і весь дохід санітарки. Свекрусі виповнилося 60 років, дитину вона  мала тільки коли їй стукнуло 30 років. Кожного разу вона купує собі дуже дорогу їжу.

Звичайно, що нічого в цьому такого немає, я лише рада, що вона добре харчується, але при цьому вона постійно телефонує сину і повторює, що їй немає за що оплачувати за квартиру, грошей до кінця місяця взагалі не залишається. Вона не сильно цікавиться онуками. Ви не думайте, що ми не вимагаємо від неї щось, просто її поведінка вже переходить всі можливі межі…

Читайте також  Нещодавно Вові виповнилося 43 роки, він був вже чотири рази одружений, але жодного разу він так і не зумів зберегти відносини.

Ігор неодноразово пропонував своїй мамі, щоб вона продала свою квартиру, купила собі одно або двокімнатну, а всі виручені гроші покласти на депозитний рахунок. Але та навідріз відрізняється, повторює «мій дім – моя фортеця». Одного разу Раїса Олегівна прийшла до нас в гості в дуже невідповідний момент. Наші дівчатка якраз хворіли. Свекруха пройшла на кухню і як завжди розпочала свою сумну історію про те, що їй ні на що не вистачає грошей. Та у нас і в самих гаманці не набиті грошима. Кредит ми повинні повністю виплатити за машину, теж комуналку оплатити, гуртки дитячі, купити продукти, деякі гроші відкласти, а ще Новий рік і Різдво на носі, крутимося як можемо в цьому житті.

А тут свекруха каже, що їй на життя не вистачає, за комуналку вже не платила три місяці. Я більше не хотіла слухати ці нарікання і сказала їй все, що думаю. У нас, вибачте, діти зараз хворіють, нам ніхто просто так нічого ніколи не дає, мої батьки можуть допомогти, але зі своєї доброї волі, ми не дозволяємо собі що-небудь вимагати! Живемо зараз виключно на зарплату Ігоря! І вона могла б трохи нас пошкодувати – якщо і не допомагати, то хоча б не просити нічого.

Зрозуміло, що свекрусі не сподобалося моє невдоволення. Вона назвала мене егоїсткою, розвернулася і пішла з нашої квартири. Потім поскаржилася синові на те, що я невихована. Ігор вже зі мною не говорить цілий тиждень, вважає, що я образила його маму. Заплатив зі своєї кишені весь борг за комуналку. Я так і знала, що так буде. А вчора помітила свою свекруху в супермаркеті, в її кошику знову лежало все дороге: червона риба, морепродукти, італійські сири, різноманітні фрукти екзотичні. Ми в сім’ї таке рідко купуємо, а вона тепер ще й просить в мого чоловіка на це все гроші…