Коли ми тільки одружилися, то так вийшло, що жили в моїх батьків кілька місяців. За цей час я свою свекруху бачила від сили разів 3.
Хтось би радів, а от мені якось образливо було, не так за себе, як за чоловіка. Хоча живе вона у селі, та до нас км. 12, і працювала майже біля нашого будинку, і сестра її у сусідньому будинку, до якої вона мало не щодень їздила.
Читайте такожТак не завжди мене влаштовують наші відносини, адже він одружений, у них з дружиною двоє дітей-підлітків.
Коли ми переїхали, то стала появлятися частіше, але дуже хотіла мене “розуму вчити”, ставила в приклад свою сестру, яка за її словами була прям ідеалом у всьому. Могла прийти на мою кухню і перескладати посуд під себе, зварити суп, який любить її син.
А коли появився синочок, то взагалі почалося: одягни його, в це, а не в то, нагодуй його так, а не так, положи так, одяг приносила, який вона знала, що я точно на дитину не одягну, могла, щоб я не бачила, нагодувати або напоїти чимось.
Вона ж усе знає! Вона ж стільки племінників виняньчила! А хто я? Я – молода недосвідчена мамочка, яка НЕ знає, що для її дитини краще. Словом, думаю, мене багато хто зрозуміє. От тоді і почався переворот!
Сама я дуже терпляча людина і не завжди в очі кажу те, що думаю, особливо негативне. Якось стараюся все перетравити і заспокоїтися. Отак я ці вказівки кожного дня терпіла протягом 6 місяців. Частенько плакалася чоловікові, він то трохи мене розумів, то казав, шо я перебільшую, то знову жалів. Аж поки… синочок мій дуже не любив, як я чистила йому носик і завжди плакав (мабуть, як і всі діти) і була якраз свекруха.
Прийшла в кімнату, розкричалася на мене, що це я за така мама, забрала нагло ватну паличку з рук, і тут мене понесло. Мені потім аж самій за себе було соромно, але це, мабуть, був крик душі. Я говорила все, що не могла сказати до того. Ми обидві були здивовані: вона від того, що я на неї кричала, а я від того, шо кричу.
Але після того мою свекруху як підмінили. Ніколи не пхається до мене, не вказує,що і як робити, вже нарешті не ставить в приклад свою сестру, завжди залишається з дитиною, як попрошу (фактично безвідмовна), навіть як щось з чоловіком посваримося, мене завжди підтримує. Ніколи не каже “Ти така, ти сяка – а от мій синочок хороший”.
При будь-якій нагоді може допомогти. Словом, дівчатка, не знаю, що це було таке до того, але зараз на свою свекруху скаржитись гріх.
Не можу сказа, що я її там прям люблю дуже, але те, що тепло і з повагою до неї відношуся – це точно. Хоча, мамою не називаю. Не можу.
Для тіста : * борошно (1100 г) * львівські дріжджі пресовані (80 г) * цукор…
А ти стоїш, ти так стоїш далеко І дні несуть у вирій журавлі, Вже рік…
Після розлучення у мене був важкий період і постійне відчуття страху залишитись без чоловічої уваги.…
Країна-агресорка Російська Федерація намагається приєднати тимчасово окуповані території України. Наразі загарбники проводять активну підготовка до…
Звільнення Херсона стане кінцем диктаторського режиму президента Росії Володимира Путіна. Після програшу йому не вдасться…
Коли я вчилася в школі, моя вчителька з мови вважала, що я маю лінгвістичні здібності,…