Одного разу я запросив свою дівчину Інну на святкування ювілею моєї матері. За столом, де зібралися всі родичі, вона вирішила влаштувати з’ясовування відносин і ми посварилися. Крім цього, така ситуація викликала гостре обурення моїх батьків та всіх присутніх. Тоді я твердо вирішив, що нашим стосункам прийшов кінець. Проте, через декілька дні я знову прибіг до неї миритися. Нажаль, через це мої стосунки з батьками зіпсувалися, як і наш шлюб з Іною, який тривав не довго.
У 24 роки я одружився із старшою за себе на 8 років жінкою на ім’я Світлана. У неї вже була дочка від першого шлюбу. Спочатку я не надавав великого значення ні різниці у віці, ні тому, що у неї є дитина. Після одруження ми всі разом переїхали у мою квартиру. Згодом, я усвідомив, що життя в одній оселі з чужою мені дитиною, справа не з комфортних.
Я намагався змінити своє ставлення до дівчинки, проте мені цього так і не вдалося. Дбаючи про чужу дитину, я так і не зміг полюбити її як свою. Через деякий час дружина подарувала мені сина. Різниця у відношенні була очевидна. Увесь вільний час я проводив із сином, навіть возив його до своїх батьків. Через це ми з моєю дружиною Світланою сварилися ще більше.
Невдовзі я сам не витримав і ініціював розлучення зі Світланою. Вона з дітьми переїхала назад до мами. Від сина я, звичайно ж, не відмовився. Ми проводили тривалий час разом і нам було дуже добре удвох. Це був один з найкращих періодів мого життя. Крім того, я ще й отримав роботу, про яку так давно мріяв.
Досить довгий час я був один. Але згодом познайомився з Інною. І знову жінка з дитиною. Хоча після першого шлюбу я твердо вирішив не наступати на ті самі граблі, але серцю не накажеш. Я продовжував зустрічатися з цією жінко, запевняючи себе, що ці відносини ніколи не приведуть до шлюбу.
Доля вирішила за мене. Я закохався в Інну до нестями, хоча відразу розумів, що вона дуже складна людина, яка не здатна іти на компроміси.
Усвідомлював, що такі стосунки не мають майбутнього і їх потрібно розривати, проте серце вирішувало інакше. Після чергового розриву я знову і знову біг до неї з вибаченнями.
Одного разу я запросив свою дівчину Інну на святкування ювілею моєї матері. За столом, де зібралися всі родичі, вона вирішила влаштувати з’ясовування відносин і ми посварилися. Крім цього, така ситуація викликала гостре обурення моїх батьків та всіх присутніх. Тоді я твердо вирішив, що нашим стосункам прийшов кінець. Проте, через декілька дні я знову прибіг до неї миритися.
Вона прийняла мене, проте я відчув, що її ставлення після цієї ситуації різко змінилося. Між нами постійно виникали непорозуміння. Інна весь час була чимось невдоволена. Не зважаючи на це, я не уявляв свого життя без неї. Згодом я зробив їй пропозицію і ми одружилися.
Її можна зрозуміти, вона хотіла вийти заміж та мати дитину у шлюбі. Батьки її не приймали . Мама навіть попросила вибрати між неї та дружиною. Через це наші стосунки сильно погіршилися.
Через деякий час після одруження у нас була донька. Незважаючи на це, ми й далі сварилися. Я навіть жив окремо деякий час. Інна часто говорила, що я їй не приємний і вона не хоче бути зі мною. Від цих слів було дуже боляче. З її дитиною від першого шлюбу я так само не спілкувався. Розумів, що це не дуже правильно, але не міг себе змусити. Заспокоював себе тим, що хлопець невдовзі виросте, поїде вчитися, а ми залишимося утрьох.
Після чергової сварки я повністю переїхав у будинок, що залишився мені від батьків. Часто приїздив до сім’ї, щоб побачитися з донькою, водив її на прогулянки. Але Інна продовжувала говорити, що не хоче зі мною жити.
Тож, я розлучився другий раз. Цього разу з ініціативи Інни. З одного боку стало легше, адже я міг бачитися із сином від першого шлюбу, з яким Інна мені бачитися забороняла. З донькою також не втрачав зв’язок.
Для тіста : * борошно (1100 г) * львівські дріжджі пресовані (80 г) * цукор…
А ти стоїш, ти так стоїш далеко І дні несуть у вирій журавлі, Вже рік…
Після розлучення у мене був важкий період і постійне відчуття страху залишитись без чоловічої уваги.…
Країна-агресорка Російська Федерація намагається приєднати тимчасово окуповані території України. Наразі загарбники проводять активну підготовка до…
Звільнення Херсона стане кінцем диктаторського режиму президента Росії Володимира Путіна. Після програшу йому не вдасться…
Коли я вчилася в школі, моя вчителька з мови вважала, що я маю лінгвістичні здібності,…