Хлопчик залишився з перших днів життя без матері.

Я виростила доньку. Вона вдало вийшла заміж за заможного парубка. Разом жилося їм добре, адже Дарина могла робити все, що їй хотілося. Часто вона пропадала в салонах краси, їздила на екскурсії, на відпочинок за кордон, купувала купу дорогого одягу, а при цьому не мала ніякого місця працевлаштування.

Мені було дивно спостерігати за цим. Як можна відпочивати від відпочинку? Та головне, що їй самій все подобається. Навіть хатню роботу робила спеціальна людина. А коли я запитувала про онуків, то Даша й слухати не хотіла. Звичайно, це не могло не засмучувати.

Читайте також Домашні цукерки «Рафаелло»

Скоро мого чоловіка не стало. Життя стало самотнім, тому зять, бачачи сум у моїх очах, запропонував переїхати до них у великий дім. Тим більше у вільну кімнату був окремий вхід з вулиці. Тому я погодилася.

Просто ніяк не готова я була до одинокого життя. Тож з того часу по вихідних намагалася розвіятися десь: сходити в парк, театр чи на виставку. А зять ласкаво допомагав мені із квитками. Тому я невимовно вдячна йому за все і хотіла, аби він також був щасливим у повноцінній сім’ї. Хоч сам Костя не задумувався над тим, що потрібно було б поповнити родину. Був надто зайнятий справами.

Одного разу я отримала лист від родичів і дізналася страшну новину: племінниця мала важкі пологи і лікарям вдалося врятувати лише дитину.

Хлопчик залишився з перших днів життя без матері. А тато хотів віддати її в дитячий будинок, бо був впевнений, що не зможе справлятися сам з немовлям.

Почувши це, мене накрила хвиля емоцій і переживань. Згодом я й наважилася попросити доньку забрати маленького Матвійка до нас. Та як я й очікувала, ніхто й слухати мене не захотів.

Тому наступним кроком було оформити цю дитину на себе. Та от, на жаль, мій вік уже не дозволяв такого зробити.

І я почала знову натискати на свою Дарину. Сказати, що я сильно просила – не сказати нічого. Вже прямо благала. Та позитивної реакції не було.

Тоді я пішла іншим шляхом – звернулась до Костянтина. А він у свою чергу пообіцяв владнати це питання. І ось за декілька днів у нашому домі уже велися ремонтні роботи з підготовкою до зустрічі хлопчика.

І ще за кілька днів зять привіз нашого Матвійка.