Ми тоді з дружиною почали шукати вихід з ситуації

І ось вона – довгоочікувана відпустка, яку ми планували ще пів року назад. Ще й взяли з дружиною майже одночасно. Хотіли їхати машиною на Чорне море, друзі про це почули і з нами попросилися. Залишився тиждень до від’їзду, як у мене коробка передач зламалася. Я вирішив ремонт відкласти на потім, адже ми з другом домовилися, що поїдемо його автівкою – так і дешевше всім буде.

Знайшли селище під Одесою й орендували там нам номера в готелі. Вирушили всі разом в дорогу. Все було добре, номери обійшлися нам дешево, продукти купляли в магазині, недалеко був аквапарк – загалом нам дуже сподобалося. Цілий день майже відпочивали на пляжі, а ввечері парами ходили гуляти.

І от вечір перед від’їздом ми стукаємо в номер до наших друзів – Саші та Каті. Хотіли з ними в останній вечір піти на дискотеку. Правда, двері ніхто не відчиняв. Ми почали телефонувати – вони все повимикали, ми не розуміємо, що відбувається. Почали питатися в господарів готелю чи вони часом не бачили наших друзів – як виявилося, вони виїхали ще під час обіду. Ми якраз з дружиною тоді пішли на місцевий ринок, щоб придбати трохи сувенірів перед від’їздом.

Читайте також «Кабачки з беконом»

Ми тоді з дружиною почали шукати вихід з ситуації, знайшли місцевих, які погодилися нас довести до Одеси, а там – придбали квитки на потяг. Правда, на один день ще треба було довше залишитися, бо білетів майже не було, та й купили ми місця в люксовому купе, яке є не з найдешевших.

Так добиралися ми дві доби додому з валізами та сумками. На роботу вийшов я на день пізніше, та ще й сама дорога мені в копійку влетіла. Після приїзду Саша сам зателефонував і сказав, що «нам набридло з вами час проводити і ми вирішили поїхати, щоб решту відпустки провести удвох».