Ще років тридцять тому в супермаркеті не можна було купити персиків. Їх можна було добути або на столичних ринках, або на півдні. А потім потрібно було везти їх додому в ящику з просвердленими дірочками під нижньою спальною полицею в поїзді далекого сполучення.
Так ось, один Добрий Чоловік купив ящик персиків і, дбайливо переклавши папером, віз їх на поїзді до себе додому в Сибір.
Добрий Чоловік дуже хотів доставити персики своїй сім’ї красивими і запашними, тому він періодично висував шухляду і перевіряв їх стан.
Читайте також:Безлад в домі? Як впливає на наше здоров’я та психічний стан.
Через кілька днів Добрий Чоловік з сумом виявив, що деякі з персиків почали підгнивати. Що в таких випадках треба робити? Ну звичайно, обрізати гнилі частини і з’їсти! Саме так наш герой і поступив.
Він прибрав те, що було вже неїстівне, і з’їв те, що з’їсти було ще можна: смак, звичайно, не такий, як у свіжого неушкодженого персика, кондиція не зовсім та, але їсти цілком можна.
На наступний день Добрий Чоловік зауважив, що ще кілька персиків були зіпсовані, і він знову їх з’їв. І так до самого Сибіру.
Що ж сталося в кінці шляху? А сталося ось що:
Коли Добрий Чоловік вже під’їжджав до свого рідного міста, він раптом усвідомив два факти. Перший факт, що всі персики закінчилися. Але другий факт був набагато сумніший: до нашого героя раптом дійшло, що за всю дорогу він ні разу не спробував жодного свіжого і доброго персика!
***
Зізнаємося, ця історія хоча б в якійсь мірі стосується кожного з нас. Ми часто відкладаємо щастя на потім, і це – помилка: щастя відкладати не можна.
Чомусь у людей є дивна звичка пов’язувати щастя з якимось результатом, якого неодмінно потрібно досягти, як у героя притчі – відкладається щастя насолоди персиками до приїзду в рідне місто.
Пам’ятаємо, напевно, зі студентських часів цих бідних тривожних відмінників, які, ледь вийшовши з екзаменаційної аудиторії, починають думати: “Ой, вже через два тижні треба наступний здавати, а я не впевнений, що знаю все так, як треба…”
Не можна скласти іспит і стати після цього щасливою людиною, бо негайно навалюються нові зобов’язання.
Щастя як не було, так і немає! Тому що щастя не там, десь далеко, воно у кожній миті й цінувати потрібно його весь час!
Для тіста : * борошно (1100 г) * львівські дріжджі пресовані (80 г) * цукор…
А ти стоїш, ти так стоїш далеко І дні несуть у вирій журавлі, Вже рік…
Після розлучення у мене був важкий період і постійне відчуття страху залишитись без чоловічої уваги.…
Країна-агресорка Російська Федерація намагається приєднати тимчасово окуповані території України. Наразі загарбники проводять активну підготовка до…
Звільнення Херсона стане кінцем диктаторського режиму президента Росії Володимира Путіна. Після програшу йому не вдасться…
Коли я вчилася в школі, моя вчителька з мови вважала, що я маю лінгвістичні здібності,…