У вас кохання-романтика, але це не надовго, потім буденщина затягне

З часу одруження пройшли роки, борщі, пелюшки – куди без них. З нагоди останнього вихідного дня вирішили, ось, пельменів наліпити.

 

Я м’ясорубку запустив, дружина тісто замісила, сіли робити. Я тісто розкочую, дружина кружечки формує. Обговорюємо тісто, м’ясо, звідки слово “пельмень” пішло. Добре, в принципі, але чогось не вистачає. Згадав про музичку, гірлянду новорічну включив.

Ліпімо, слухаємо, Обговорюємо джаз. Добре, але можна ще краще.

– А ось у мене пляшка арманьяку подарована непочата з Нового Року стоїть, – кажу, – давай продегустуємо.

– Арманьяк? Під пельмені? Так ти збожеволів.

– Не під пельмені, а під джаз. І під процес.

– А, ну тоді розливай.

Налив по 50, джаз грає, пельмені ліпляться, обговорюємо переваги бюджетних арманьяків над небюджетними коньяками. Добре!

Читайте також Кілька порад стосовно того, як повернути колишню красу шевелюрі

– У мене десь сигара валялася, до речі. Під арманьяк те, що треба!

– Милий, ти ж не куриш! І в кухні надимимо.

– Гаразд, вікно відкрию потім, пельмені поставлю, з лавровим листком, із запашним перцем. Воно і переб’є.

-Ну, тоді давай.

Джаз грає, кільця диму піднімаються, пельменів все більше, розмови все цікавіші. Ось тепер взагалі супер, так би і ліпив до ранку, але тісто скінчилося. Ось такі пельмені у нас вийшли під джаз.

А браковані ми зварили із запашним перцем і лавровим листком. І з’їли, правда без арманьяку, тому що арманьяк під пельмені – збочення. А горілка у нас вдома не водиться, не любимо. Ну вони і без цього смачні!

А з приводу буденщини – ось не знаю, засмоктала вона нашу сім’ю вже чи треба ще років 20 почекати. Але якщо і засмоктала, то не заважає. Не лише ж кохання-романтика, треба і пельмені наліпити.

Любіть один одного, ліпіть пельмені і робіть тихе свято з кожного дня свого життя