– То що там кажуть карти?, – зазирнув через стіл Микита.
Стара ворожка сумно зітхнула, пильно глянула йому в очі – ніби голками вколола.
Чоловік від несподіванки аж здригнувся.
– За тобою провина. Важка, мов кам’яна брила. Хочеш мати везіння та щастя – маєш усе виправити. Ти тій дівчині багато наобіцяв і нічого не виконав. Понесла вона образу на той світ з собою. Тому й не ладиться в тебе в житті.
– Якій ще дівчині? – вирячив очі чоловік, а за спиною холодом війнуло.
– Ти добре знаєш, про що я кажу. А зараз – іди…
Ватяними ногами Микита видибав на вулицю. Клята стара вiдьмa, нічого не приховаєш! Не треба було приходити сюди. Якби не дружина – нізащо б не погодився на таку авантюру. Провина, бачте, не дає йому жити! Ніби він один такий помилився в молодості. Та таких історій – безліч!
Микита прикипів очима до дівчинки-лозинки. Як танцює! Стало раптом так гаряче і солодко водночас. Аж у горлі пересохло. Прокашлявся і спитав у товариша:
– Хто ця чорнява циганочка?
Читайте також: Що робить жінку магнетично привабливою
– Точно в ціль! – розсміявся Сашко. – Це старого Петра онука. Ну, того, що на краю села живе. У нього ще величезні виноградники. Вино сам виготовляє і продає. Кажуть люди, що він циган. Колись одружився з дівчиною з нашого села. Та рано овдовів, дочку має. Гулящу, як кішка.
Вона років десять тому лишила йому малу дитину, а сама повіялась у світ. Більше її ніхто не бачив. А дід сам ростить онуку, пилинки з неї здуває, так що ти на Мар’яну не задивляйся, бо старий ноги поперебиває.
Микита криво посміхнувся. Рішуче попрямував у бік дівчини.
– Дозвольте запросити вас на танець.
В очах Мар’яни застрибали бісики. Мовчки подала руку. Торкнувся тоненьких пальчиків – жаром обсипало.
Кілька тижнів довелося побігати йому за гордою циганочкою. Врешті таки добився свого. Кохав її у густих виноградниках діда Петра.
Та літні канікули закінчилися і Микита збирався в дорогу, завтра за ним приїдуть його батьки автівкою.
Хтось тихенько постукав у вікно. Це була його Мар’яна – сама за ним бігає! А Сашко казав, що нічого не вийде.
Не дивлячись їй в очі тихо сказав:
– Нам не треба більше бачитись. Все скінчено. Побавились у любов – і досить.
– Побавились? Я вагітна!, – прошепотіла ледь чутно.
Микита завмер.
– А до чого тут я? – вдавано безтурботно кинув.
Вона гордо випросталась і відважила йому міцний ляпас.
Наступного дня Микита поїхав із села аж до наступного року.
– Ти про Мар’яну забудь і нічого не розпитуй. Бо якщо старий циган дізнається, що ти звів зі світу його онуку, – буде біда., – хрипко мовив Сашко, стишуючи голос, коли Микита вперше після року приїхав в село.
– Вона після твого від’їзду пoвicuлacя у винограднику…
– Що?! Чому ти мені нічого не повідомив?
– Навіщо? Ти свою справу зробив.
Життя захопило у вир буденних клопотів. Погане забулося, заховалося за сімома замками. Аби ніхто не знав і не міг побачити. Та й самому волілось не згадувати. Навіщо? Що було – те минуло. Життя триває.
Перше одруження не принесло втіхи. Дружина зраджувала, то ж не став терпіти. Друге теж не задовольнило. Цього разу жінка виявилася аж занадто прісною і нецікавою.
Розлучився, жив розгульним життям, зваблював жінок, брав від життя найкраще. Доки не зустрів Оленку – скромну дівчину, молодшу на 8 років. Уперше по-справжньому закохався. Незабаром і весілля відгуляли.
Усе в стосунках ладилося, але не давало спокою те, що немає діточок! А хотілося дуже сильно! Щоб обіймали маленькими рученятами, називали татом. І ще бентежило, що ніяк не може звести кінці з кінцями. За що не візьметься – провал.
По дорозі додому від воpoжкu Микита весь час мовчав. Лише вдома трохи прийшов до тями і все ретельно обміркував. Усе-таки доведеться шукати якийсь рятунок. Треба сходити до церкви, поставити свічку за упокій душі Мар’яни. А може, якось і саме все залагодиться.
Зрештою, він нікого не вбuвaв. А якщо людина вирішила вкоротити собі віку – то це лише її гріх. До чого тут він.
І справді, з такими думками жити стало легше, та чи зменшить це тягар його провини?
Для тіста : * борошно (1100 г) * львівські дріжджі пресовані (80 г) * цукор…
А ти стоїш, ти так стоїш далеко І дні несуть у вирій журавлі, Вже рік…
Після розлучення у мене був важкий період і постійне відчуття страху залишитись без чоловічої уваги.…
Країна-агресорка Російська Федерація намагається приєднати тимчасово окуповані території України. Наразі загарбники проводять активну підготовка до…
Звільнення Херсона стане кінцем диктаторського режиму президента Росії Володимира Путіна. Після програшу йому не вдасться…
Коли я вчилася в школі, моя вчителька з мови вважала, що я маю лінгвістичні здібності,…