Я виросла в невеликій родині – я, мама, тато та брат. Батьки зустрілися в місті на навчанні, хоча самі були сільськими. Вони зуміли «заціпитися» в місті, стати на ноги, отримати гарну роботу, купити квартиру. Та все це вони зробили після одруження і народження дітей. А ми виросли в бабусі в селі.
Я дуже люблю своїх батьків, хоч вони й мало приділяли нам уваги, коли ми були малі. Ми з братом до п’ятого класу жили в селі з бабусею по маминій лінії, а до татової їздили кожне літо на канікули. Лише коли батьки спромоглися купити власне житло в місті та знайшли гарну роботу, вони забрали нас до себе.
Тепер я вже доросла жінка, і сама маю двоє дітей. Старший, Антон, ходить до дитячого садочка, а вже наступного року піде в школу, а молодшій, Ангелінці, тільки рік і два місяці недавно виповнилося. Вона досить самостійна дівчинка, та не хоче ходити до садочка, не може залишатися з чужими людьми, та ще й рано їй. А я вже дуже хочу вийти на роботу. Не можу вже: другий декрет і майже підряд. Удома я деградую, та й переживаю, що на моє місце знайдуть заміну.
Читайте також Олеся цілими днями відпочивала і ходила то по салонах краси, то по магазинах.
Я звернулася до мами з проханням, щоб вона няньчила онуку, а я вийду не на повний день на роботу. Моїй мамі тільки 50 років, тож вона себе гарно почуває, та й сама ще працює. Антона вона часто бере до себе на всі вихідні, та й Ангелінку ми можемо залишити в мами на весь день. Та вона мені відмовила!
Мама не хоче допомогти мені й поняньчити власну онуку, вимагає грошей, а я хочу вийти на роботу… Це просто замкнуте коло якесь. Мама сказала, що задля онуки їй доведеться кинути роботу, а вона не хоче цього робити, хоча б могла б уже піти на пенсію за вислугою (вона лікар). Тому вимагає в мене оплати, та ще й за ринковою ціною, як погодинна няня. Няня для власної онуки – це ж навіть звучить смішно.
Батьки чоловіка вже давно на пенсії, тож я вирішила звернутися до них за допомогою. І вони теж мені відмовили. Свекруха сказала, що вони відкладали гроші не для того, щоб удома сидіти, а щоб подорожувати – лише вдвох, тож й ми там зайві, й наші діти.
Для тіста : * борошно (1100 г) * львівські дріжджі пресовані (80 г) * цукор…
А ти стоїш, ти так стоїш далеко І дні несуть у вирій журавлі, Вже рік…
Після розлучення у мене був важкий період і постійне відчуття страху залишитись без чоловічої уваги.…
Країна-агресорка Російська Федерація намагається приєднати тимчасово окуповані території України. Наразі загарбники проводять активну підготовка до…
Звільнення Херсона стане кінцем диктаторського режиму президента Росії Володимира Путіна. Після програшу йому не вдасться…
Коли я вчилася в школі, моя вчителька з мови вважала, що я маю лінгвістичні здібності,…