Categories: Історії

Знаєте, краще б ми одразу поїхали до готелю. А то марно витратили свій час і гроші. А ту сумку, яку зібрали для чоловікових родичів – ми могли віддати сину, щоб пригостив хлопців.

Мого сина призвали до служби в армії місяць тому. Минулого тижня ми з чоловіком спішили до нього на присягу. Його розприділили служити не далеко – не близько, а аж за вісімсот кілометрів від рідного дому. У місто Дніпро.

У мене там знайомих нема взагалі. А от у чоловіка там батько одружився вдруге і проживає із другою дружиною і її дітьми.
Звичайно ж ми їх попередили, що приїдемо на кілька днів вгості.

Адже краще зупинитися у родини, ніж витрачати гроші на готелі. Хоча багато грошей у нас з роду не було. І це така можливість для чоловіка поспілкуватися з батьком, з його дружиною. Запросити їх вгості до нас.

Ми не живемо багато, але завжди раді гостям.
Ми зібрали сумки. Одну для сина, а іншу з гостинцями для чоловікової родини.

В якості гостинців ми взяли всякі консервації, які робили самі, яблук і груш, які гарно простояли цілу осінь і мали привабливий вигляд, кілька банок тушонки і накупили всяких цукерків і печива.

Наш потяг прибув на вокзал. Нас ніхто не зустрічав. Лише чоловік отримав від батька повідомлення з адресою. Ми приїхали самі до них.

Читайте також Ми з дружиною одружені три роки. За цей час, шлюб зіпсувався. Помітив це, коли влаштувався на третю роботу, бо моя жінка захотіла чергову шубу.

 

Знаєте, як до мене їдуть гості – то стіл мій ломиться від всіляких страв і харчів. А тут нас приймали лише водою в чайнику, кілька пакетиків чаю стояли поруч і був порізаний багет. Навіть без масла.

Я була шокована. Ми спочатку подумали, що вони не встигли підготуватися. Тому почали викладати всі наші гостинці на стіл.

Але дружина чоловікового батька хвацько забирала всі наші пакунки і несла в іншу кімнату. Вона просто їх заховала.
Наступного ранку ніякої їжі нам також не запропонували.

Чоловік запитав в батька чи нас вони чимось пригостять. А батько його запитав чому хліб і вода для нього не є їжею.

Ми того ж дня зібрали свої речі і вирушили поселитися в готелі, який перший знайшли в інтернеті. Там і їжу запропонували і покупатися було де.

Знаєте, краще б ми одразу поїхали до готелю. А то марно витратили свій час і гроші. А ту сумку, яку зібрали для чоловікових родичів – ми могли віддати сину, щоб пригостив хлопців.

Наступного дня ми дивилися як наш син складає присягу служіння українському народу і раділи, що виростили справжнього захисника держави.

redactor1

Recent Posts

Рецепт дуже смачної паски(Відео)

Для тіста : * борошно (1100 г) * львівські дріжджі пресовані (80 г) * цукор…

3 роки ago

Вже рік пройшов, як ти пішов солдатом, а я чекаю все ж тебе з війни(Відео)

А ти стоїш, ти так стоїш далеко І дні несуть у вирій журавлі, Вже рік…

3 роки ago

Готуються до “референдуму” в окупованих регіонах

Країна-агресорка Російська Федерація намагається приєднати тимчасово окуповані території України. Наразі загарбники проводять активну підготовка до…

3 роки ago

Звільнення Херсона стане кінцем для режиму Путіна

Звільнення Херсона стане кінцем диктаторського режиму президента Росії Володимира Путіна. Після програшу йому не вдасться…

3 роки ago

Воістину, все що трапляється — трапляється на краще.

Коли я вчилася в школі, моя вчителька з мови вважала, що я маю лінгвістичні здібності,…

3 роки ago