Перший чоловік не залишив сина та завжди платив хороші аліменти, часто забирав Данилка до себе на вихідні, хоча перший час Данилко жив тиждень зі мною, а потім тиждень зі своїм татком. Ми це зробили, щоб не травмувати малюка дуже сильно, хоча він і був ще зовсім маленьким, два рочки всього. Тому в нас трьох залишились дуже хороші відносини.
Потім я вийшла заміж за свого другого чоловіка. Він був вдівцем і в нього була маленька донечка, на декілька місяців старша за мого Данилка. Я одразу полюбила маленьку. Та й з Данилком у Янусі склались дуже хороші відносини, вони майже одразу стали наче рідними братом та сестрою. Все було добре, але прожили ми щасливо в шлюбі лише одинадцять років, а потім розвелись. Без скандалів та сварок.
Читайте також Все трапилося через свекруху і її ненормальну любов до сина.
Тоді я вирішила, що більше не буду виходити заміж та буду жити в своє задоволення та ради себе і сина. Я зустрічалась з чоловіками, але не збиралась з ними пов’язувати своє життя. Як тільки чоловік робив натяки чи пропозиції одружитись – я переривала наше спілкування. Я не хотіла втрачати свою свободу. Проте згодом я зустріла Олега, який зараз є моїм законним чоловіком.
Ми були спершу звичайними колегами, а згодом подружились. Так я дізналась про нього все, що тільки можна. Зокрема, що Олег вже три роки в шлюбі. І він нещасний в ньому. Жінка Олега дуже сильно контролює чоловіка, тому щоб уникнути скандалів він одразу спішить додому. Олег хоче подавати на розлучення, бо не може вже терпіти це все. Дітей в них з дружиною немає, тому суду не буде, але ось проблема в тому, що квартира, в якій майже розвалене подружжя живе куплена в іпотеку.
Я не знаю як, але вийшло так, що я стала коханкою Олега. Хоча я була його підтримкою та острівцем спокою та затишку, адже дома були нескінченні скандали, сварки, дорікання і тому подібне. Іншими словами, жінка Олега за що боролась на те і напоролась. Олег сказав, що скоро дасть на розлучення, але я йому не повірила. А дарма. Він взяв і подав на розлучення. Навіть його жінка не одразу повірила. Олег зробив те, що обіцяв.
Знаєте, до його розлучення я не сприймала наші відносини як серйозні, радше як інтрижку між друзями, хоча і розуміла, що в моїй душі зародилось зернятко кохання. Після розлучення Олег почав наполягати, щоб ми почали жити разом і одружились. Я пручалась і захищала свою свободу як тільки могла, але все таки справжні почуття вилізли на поверхню і ми з’їхались, а згодом одружились.
Проте не все було так добре та радісно дякуючи колишній дружині Олега, яка почала звинувачувати мене в їх розлучені. От така га дюка розлучниця я. Я їй пояснювала, що в розлучені винні лише вона та Олег, я тут ніяким боком непричетна. Але видно їй було легше скласти всю провину на мене та не визнавати свою правоту.
Вона моніторила мої сторінки в соціальних мережах, писала всякого «хорошого». Я її блокувала, але вона створювала багато інших сторінок. Я навчилась їх вичислювати і блокувала ще до того, як вона починала щось писати. А коли в нас з Олегом народився син Єгор – вона почала його пр0к линати, адже в неї з Олегом дітей не вийшло родити.
Може навіть на краще, що не вийшло, бо ж з такою мамашою дитині було б страшно важко. А жінку я перестала блокувати, бо ж вона сама себе своїми діями ганьбить. Як потрібно не любити себе, щоб так сильно триматись за колишнього чоловіка та не визнавати своєї помилки.