Перейти до вмісту

Прочитайте цю цікаву історію

Прочитайте цю цікаву історію
«Коли ми з дружиною тільки одружилися, якось потрапили на семінар з надання психологічної підтримки жертвам сучасної работоргівлі.

У своїй промові ведучий запитав аудиторію, в чому головна причина розлучень.

Оскільки я тільки що пройшов курс передшлюбних консультацій, то відчував себе фахівцем в питаннях шлюбу. Я поспішно витягнув руку і вигукнув: «Відсутність Sексу, грошей та спілкування!»

Тут я поглянув на дружину і розплився в задоволеній усмішці. Елементарно.

«Неправильно, – гаркнув ведучий. – Це лише симптоми справжньої проблеми».

Ой. Оце я помилився.

Але мені не тільки дали урок смирення – слова ведучого змінили моє життя! Кращої поради я ще ніколи не отримував.

Отже, він сказав:

«Шлюби закінчуються розлученням через одну-єдину причину: завищені очікування».

Читайте також Суд пом’якшив вирок першому засудженому в Україні російському військовому

Я був шокованим.

Це одкровення просто не вкладалося в моїй недосвідченій голові. Про що йшлося далі, я не пам’ятаю. Я був занадто занурений в думки про всі ті завищені очікування, з якими вже встиг зіткнутися в перший місяць одруженого життя.

З часу того семінару шість років тому я надивився на біль і розчарування, що виникає через завищені очікування – не тільки в шлюбі, в будь-яких стосунках. Це смертоносна отрута, яка вражає будь-які стосунки в саме серце.

Але завищені очікування – проблема не тільки в шлюбі. Це проблема всього нашого життя.

Не має значення, неодружені ви чи одружені, працюєте чи безробітний, старі чи молоді… Завищені очікування – кара кожної людини. Від них не застрахований ніхто.

І яке ж рішення?
Я від природи математик. Я обожнюю рівняння. Я люблю рахувати, а в школі моїми улюбленими предметами були алгебра і вища математика (хоча зараз я і під страхом смерті не зможу розв’язати задачку з вищої математики).

Тому я склав рівняння.

Очікування – СПОСТЕРЕЖЕННЯ = Розчарування.
Що це означає? Нижче я описую дві гіпотетичні ситуації.

Очікування.

Коли я повертаюся додому після довгого робочого дня, я очікував, що дружина приготувала вечерю, щоб ми могли сісти за стіл і повечеряти всією сім’єю. На ній буде фартух без плям (вона ж у мене ідеальна), а її зачіска буде ідеально укладена.

Тим часом моя 16-місячна дочка буде сидіти у своєму кріслі та їсти столовими приборами, не пропускаючи нічого повз рота, тож прибирати за нею не доведеться. Потім ми всі одночасно доїмо та підемо на сімейну прогулянку під сонцем, поки дворецький (так-так, це не помилка: ДВОРЕЦЬКИЙ) прибере в кухні та підготує будинок до вечірніх справ.

Спостереження.

Я приходжу додому на півгодини пізніше, а вечері не те що немає, але ще навіть не передбачається. Через це малятко кричить як різане, жестами вимагаючи: «Ще! Хочу! Їсти!»

Я шукаю дружину та бачу, що вона працює над дизайнерським проєктом, намагаючись встигнути в рамки, які, чесно кажучи, вже не актуальні. На моє запитання «Що у нас на вечерю?» вона відповідає поглядом перевтомленої, перепрацьованої матусі, яка працює вдома.

Я беру на руки дитину та йду в кухню, де виявляю ПОРОЖНЕЧУ. Тому, як справжній чоловік з кухарськими вміннями, я зупиняю погляд на сирі та хлібі. «Гарячі бутери!» вигукую я.

Я саджу доньку в крісельце – мале лютує ще гірше. Я поспіхом засовую їй пакетик яблучного пюре. Вона заспокоюється… на деякий час.

Я готую гарячі бутерброди. Всі їдять. У кухні хаос. На підлозі у вітальні розкидані іграшки, тільки і чекають, як хтось наступить на них і зламає собі кісточку. Ми з дружиною валимося на диван, уникаючи зустрічатися поглядами та не виявляючи ані найменшого бажання прибирати в кухні.

Я міг би продовжувати й продовжувати, але ви вже самі зрозуміли.

Розчарування = різниця між першим і другим.

Досить хитромудра ілюстрація, я в курсі. Але я просто намагаюся показати, як наші очікування можуть не відповідати нашому реальному життю – тому, що ми спостерігаємо.

Найкраще про це сказав Антоніо Бандерас: «Очікування – мати розчарувань».

Одним словом: в житті у нас часто бувають завищені очікування, що зрештою призводить до розчарувань.

Але це не обов’язково має бути так!

Ось рішення: СПОСТЕРЕЖЕННЯ має передувати очікуванню. Крапка. Іншими словами, дозвольте життю йти своєю чергою.

Деякі скажуть, що треба взагалі відмовитися від очікувань. Але я б не став заходити так далеко. По-моєму, здорові, реалістичні, висловлені вголос очікування мати корисно. Є до чого прагнути.

Але якщо ви потрапляєте в ситуацію, де ваші очікування виявляються завищеними, покладайтеся на спостереження. Відкиньте очікування і прийміть реальність такою, як вона є.

Втомилися від розчарувань? Відмовтеся від завищених очікувань і поверніться обличчям до дійсності. А потім поговоріть з тим, хто не виправдав ваших очікувань, і поясніть, чого і що ви від нього очікуєте.