Я мовчу про те, як невістка веде будинок, прибирає, добре, якщо раз в 2 тижні. Про харчування взагалі мовчу, їдять в основному напівфабрикати з супермаркету. Про виховання онуків (у них двоє хлопчаків 4 і 6 років), які не знають ні в чому відмови і слова “ні”. Сама невістка сильно не рветься працювати, веде, як бухгалтер, кілька дрібних фірм. Основний годувальник в родині син, але я не проти цього, так і повинно бути, він чоловік.
Просто таке відчуття, що її більше хвилює, як встигнути на фітнес, манікюр зробити і з подругами поговорити. Така ось “фіфа”. Мені здається, що жінка, мати двох дітей повинна більше часу і сил приділяти будинку, чоловіку й дітям, а не тільки піклуватися про свій комфорт. Але це моя думка і, повторюся, я її нікому не нав’язую.
Це була передісторія. А проблема в тому, що невістка підбиває сина продати дачу. Ось це мене зачіпає до глибини душі. Цей будиночок старенький, але добротний, який моя мама подарувала йому. Це було ще до його весілля, 11 років тому. Мій чоловік з сином тоді ще зробили разом невелику веранду, поміняли дах і вікна. Ми їздили туди не часто, але все ж. Влітку це відмінне місце для відпочинку, так як поруч ліс, недалеко річка, свіже повітря.
Але невістку це не цікавить, їй цікаво сидіти в бетонному місті і пиляти собі нігті. Коли вони одружилися, син став все рідше і рідше туди приїжджати. Я думала, коли з’являться діти, тоді вони вже точно почнуть туди їздити. Що може бути краще для діток, ніж відпочинок на природі. Але з дітьми вони стали їздити туди ще рідше.
І ось зараз почався новий сезон, і син завів розмову про продаж. Я впевнена, що це ідея невістки. Ось поясніть, як можна відмовитися вивозити дітей на природу і вести їх на запилену міську дитячу площадку? Онуки дуже активні, рухливі. Вони могли б там кататися на велосипедах, рибалити, грати в м’яч і бадмінтон, дихати чистим свіжим повітрям, а не вихлопними газами в місті.
Якби там був якийсь город, і потрібно було б полоти грядки, я б ще зрозуміла, чому невістка не хоче туди їхати. Але цього немає – є пару яблунь, слива і кущі смородини. Все інше – травичка і клумба з квітами. Просто приїжджай і відпочивай. Але ж ні. Раніше вона говорила, що не хоче їхати, тому що немає нормальних умов, помитися і сходити в туалет. Ну, так зробіть самі! В чому проблема?
Я запитала сина, куди він хоче витратити гроші від продажу дачі (там буде невелика сума). Та так, каже, до Туреччини на море поїдемо. Ну, ось що це? Обміняти пам’ять про бабусю, її будиночок, де син ще хлопчиськом бігав, на поїздку, від якої залишиться тільки засмага на пів року? Не розумію я цього.
Поки я попросила сина не поспішати і ще подумати. Але впевнена, що невістка його переконає. Вплинути більше нікому, я залишилася вдовою. Ось що робити? Як не дати зробити їм цю помилку?