А Славко зробив вигляд, що зі мною не знайомий.

Думала, що він досить таки нормальний хлопець, а виявилося – тютя, – каже подруга Аліна. Працює вчителькою початкових класів. Влітку почала зустрічатися з симпатичним та здібним програмістом Славком. Нахвалитися тим хлопцем не могла. А що сором’язливий, то такого чоловіка добре мати: крутитиму ним, як схочу”

Аліна чекала освідчення.
– Перехотіла заміж, – розповідає згодом. – Повезла його до матері в село – викосити траву. Так він кожні 5 хвилин перепочивав, бо стомлювався. Перед
рідними й сусідами було соромно. Перевела все на жарт – ну, не звик хлопець до такої роботи. Та більше туди його не запрошувала.

Читайте також Мої брати і сестри швидко знайшли відмовки, щоб не допомагати матері.

А через кілька тижнів їхали разом в електричці. За кілька хвилин до прибуття пішли в тамбур, щоб вийти першими. Там чоловік підкурює цигaрку. Я до нього:
Хіба не можна 2 хвилини почекати? Чого я маю дихати димом?” Він не зважає. Називає “куpицей” і зaтягyється. Я не втерпіла. Виpвала з рук цигaрку і розтоптала. Почав обзивати.

А Славко зробив вигляд, що зі мною не знайомий. Добре, що в тамбур інші пасажири підійшли. Коли вийшли з вагона, Славко
заговорив першим: “Учора у двоюрідного брата син народився. Назвали Миколою”. Попросила мене не проводжати.

Після розpиву Славко не телефонував. Вибачитися не намагався. Місяць тому Аліна знайшла іншого кавалера. Називала його чоловіком своєї мрії.
– Статний, розбитний, хазяйновитий, за мене – горою, – казала. – Готова все покинути і до нього в село переїхати.
Тиждень тому лунає дзвінок від Аліни.
– Не додивилася, – плаче. – Раділа, що зустріла ідеального чоловіка, поки не почав писати есемески. Називав “соничком”, “зайчеком” і “кицинькою”