Ніколи не обіцяйте нікому, що будете вірними все життя. Не обіцяйте навіть на весільному рушнику. бо ви не знаєте, як обернеться життя. Я он теж пообіцяла. А тепер, у 35-ть, знайшла чоловікові заміну, бо до цього багато років терпіла його зради і неувагу. Але розлучатися з ним не збираюся.
Читайте такожЩо дитина не від чоловіка, я знала напевно, але йти від чоловіка у мене і в думках не було.
Мені 35 років. З чоловіком живемо в шлюбі 10 років. Все починалося як в казці! Любов, вірність, увага, турбота, романтика… Куди це все поділося з часом?..
Багато разів ловила чоловіка за любовними листуванням з іншими дівчатами.
Все прощала, тому що боялася його втратити. Три роки тому у нас є дитина. Чоловік сина дуже любить, але після появи малюка відносини наші стали погіршуватися.
Чоловік весь час у відрядженнях по три місяці. Я завжди його чекала і була вірна попри те, що уваги чоловік мені не приділяв, зраджував – він цього навіть не приховував.
Після декрету я вийшла на нову роботу і закохалася в колегу. Він одружений, дітей немає. Ми зустрічаємося вже три місяці. І пристрасть між нами все сильніша, а ще – ніжність, дорвіра, турбота, нвм дуже цікаво разом.
Я просто літаю, я знову відчула себе привабливою, бажаною, коханою. Він хоче розлучитися з дружиною і бути зі мною. Хоче від мене дитину. Він дуже добрий, щирий, він дає мені все те, чого давно не вистачає у відносинах з чоловіком. Я теж дуже хочу з ним бути.
Але не знаю, як сказати чоловікові про все це. Він ніби відчуває, що я віддалилася, і намагається налагодити все, але я до нього нічого вже
не відчуваю, просто мені його шкода. Я не знаю як бути.
Якщо чесно, поки в мене маленький син, мені б не хотілося розлучати його з рідним татом. Я б так кілька років позустрічалася з колегою, щоб син трохи підріс, а ми б перевірили свої почуття…