Жили вони не дуже бідно, їздили на море за кордон. Проблем з дівчинкою ніби теж не було, давали достатньо кишенькових грошей, вчилася досить добре. Ніхто ніколи на неї не скаржився.
Як виявилося, донька регулярно краде з гаманців батьків. Мати з батьком були шоковані такою новиною й не знали, що робити в такій ситуації.
Вони вирішили прослідкувати за дівчиною, щоб зрозуміти, куди вона діває стільки коштів.
На щастя, вистачило розуму не рубати , а спробувати розібратися в ситуації. Припущення були найрізноманітніші, аж до найстрашніших.
З цим проханням звернулася до мене колишня однокласниця, адже я працюю приватним детективом.
Я слідкував за дівчиною день в день. І знаєте що? Нічого надзвичайного не було. Від будинку до школи, від школи до будинку, потім художня школа, книжковий магазин, бібліотека. Останнє мене здивувало.
Читайте також Доглянута та щаслива колега перетворилася на змучену на вигляд жінку.
Складалося враження абсолютно ідеальної дитини, що мене дуже інтригувало.
Вранці в п’ятницю на мій телефон подзвонила мати Вікторії й стривоженим голосом повідомила, що з гаманця знову зникли гроші.
Ми вже всі розуміли, що сьогодні може вияснитися правда. Я хутко зібрав речі й попрямував до школи. Після навчання Вікторія пішла в зовсім іншому напрямку ніж зазвичай.
З магазину дівчина вийшла з двома важкими пакетами та пішла вздовж вулиці.
Слідкувати з нею не було складно, тому я розслабився, як раптом вона зникла з мого поля зору. Поблизу була хвіртка із вивіскою «Дитячий будинок №11». В цей же момент я почув радісний дитячий крик: «Ура, Вікуся прийшла».
Дівчина пригощала дітлахів смакотою. Усе стало на свої місця.
Моєму здивуванню не було меж. Батьки теж були враженні з такої великодушності власної дитини. Коли вони спиталися, чому вона крала, то дівчина відповіла, що не впевнена була, що батьки дадуть їй ці гроші.
Після цього до благодійної діяльності долучилися і самі батьки.
Усім потрібно брати приклад з таких людей, і щастя в цьому світі буде більше.