Боюся, я не зможу сама від нього піти, як далі бути мені не знаю.

 

Виходячи заміж, я кохала його більше за все на світі. Зустріла Олега, ще дуже молоденькою дівчинкою. Він був для мене першим і єдиним коханням. Після школи ми одразу одружился. Зіграли багате весілля, поїхали за кордон у весільну подорож, загалом все було як в казці, про таке мріє кожна жінка.

Незабаром у нас народився син. Олег в прямому сенсі цього слова, носив нас на руках. Він старався все для сім’ї, все в будинок ніс. Ремонт в будинку зробив, машину купив, та й подарунками задаровував мене регулярно.

З часом я дізнаюсь, що Олег мені зрадив. Він сам мені зізнався. Сказав, що не може далі жити з цим тягарем і такого більше ніколи не повториться. Мені хотілося просто плакати, було образливо дуже, про таке я й подумати не могла. Здавалося, все щастя моє скінчилося, я була дуже засмученою. Але ще сумніше було від того, що після цього, я втрачу його. Тому дала йому другий шанс.

Читайте також: 10 років Іспанії, в результаті забрали у мене чоловіка.

Пройшов час і мені сказали, що бачили його з іншою дівчиною. Я не повірила в це, але днями знайшла в нього в телефоні повідомлення від жінки з якою він мені зрадив вперше. Не знаю тепер, що й робити. Ходжу на роботу як робот, постійно плачу. Як він може дивитися нам з дитиною в очі, коли отак поводить себе у нас за плечима. Як взагалі можна зрадити наші прекрасні стосунки. Скільки було таких зрад я не знаю. Пробачити і повірити йому я більше точно ніколи вже не зможу, він став для мене чужою людиною в одну мить.

Напевно потрібно було розлучатися відразу, після першої зради, тоді вже все було зрозуміло. Але як можна було розлучитися, якщо кохала його більше за все на світі. Як було залишити дитину без батька. Як би погано мені не було з ним, без нього відчуваю себе набагато гірше. Боюся, я не зможу сама від нього піти, як далі бути мені не знаю.