Я познайомилась з Олегом півроку назад. На перших побаченнях ми ділили рахунок порівну. Бували випадки, коли я платила більше, бо кожен розраховувався за те, що замовив.
Не придавала цьому значення. Наївно думала, якщо будуть серйозні стосунки, хлопець змінить свої погляди на фінанси. Сильно помилялась.
Почали жити разом, а ситуація з грошима не змінювалась. За продукти платили порівну. Те ж саме з комуналкою та оплатою квартири. В мене зарплата не маленька, але й не назву великою. Грошей вистачає на необхідне. Навіть скласти можу. Не дивлячись на це, у хлопця заробіток більший.
Вирішили з’їздити у Київ. Скільки живу, а в столиці ні разу не була. Моїх коштів вистачало на дня три, не більше. Довше побути у столиці – не мала змоги. Хлопець розписав план екскурсії на тиждень. Очікувала, він візьме розтрати на себе, хоча б за чотири дні.
Читайте також Вся ідилія подружнього життя закінчилася, коли Настя повідомила що чекає дитну.
На перших порах було добре. Настав четвертий день перебування у Києві. Мої відкладені гроші на поїздку закінчилися, а допомагати ніхто не думав. Хлопець поспівчував мені. Казав, шкода мене так рано відпускати. Він же запланував найцікавіше на ці чотири дні.
Мене його вчинок образив. Пішла, купила білети додому і наступні чотири дні провела на роботі. Хлопець чудово відпочив. Приїхав веселий та життєрадісний. Розповідав про Київ декілька днів і постійно співчував мені. Йому, начебто, дуже шкода було мене рано пускати, але він нічого не міг зробити.
Як це розуміти? Він дурний чи прикидається? Не знаю, що робити. В мене вперше такі дивні стосунки. Сподіватися на зміни сенсу не бачу. Напевно варто поговорити з хлопцем. Але що це дасть? Зі сторони буде виглядати, ніби я прошу у нього грошей.
Навіщо мені це? Не буду принижуватися. Можна сказати, я знаю відповідь. Варто розійтися. Хлопцю необхідно знайти дівчину, яка так само дивиться на бюджет. Я точно йому не підхожу. Для мене чоловік – це опора та підтримка. Він свого кавалера цього не отримую.