Я рано втратила чоловіка, дітей потрібно було підіймати. У мене їх троє. Два сини та дочка. Коли чоловіка не стало, діти були ще маленькі. Мені не можна було бути слабкою. Добре, що моя мама завжди мені була опорою, поки була здорова.
Я поїхала на заробітки до Італії. Бабуся змогла виховувати дітей за час моєї відсутності. Найменшому сину тобі виповнилося тільки 9 років. Я працювала, справно надсилала гроші, хотіла, щоб в дітей було все на краще. Щороку хазяйка давала мені відпустку, і їхала додому, до дітей.
Зараз усі діти вже виросли. Усі мають свої родини. Наймолодший синок нещодавно одружився.
Читайте також На чоловіка Вікторія сильно ображена
Одного вечора, я закінчила працювати, і вирішила подивитися телевізор. Об 11 годині вечора за київським часом, подзвонила моя середня дочка Марта.
Вона навіть не привіталась, не запитала як я поживаю, а почала з докорів:
-Мамо, ти якого біса дала Тарасу гроші на авто? Ти хіба не знаєш, яка в нього жінка? Вона потім ту машину не віддасть! Обдере його, як липку! Вона вже двічі виганяла його з квартири.Чим ти думала? Як ти могла?
Так, справді, я дала кілька тисяч євро на машину старшому сину, бо він хоче зберегти сім’ю. Моя невістка з сином мають свій бізнес. Жінка вибаглива, дещо примхлива, завжди їй усього мало. Ось остання забаганка-хоче, щоб син на ювілей їй подарував автівку. Зараз син не може заробити на авто, бо усі гроші вкладає у свою справу. Я повинна була допомогти!
Я не думала, що кілька тисяч євро так можуть змінити погоду в моїй родині. Я усіх дітей люблю однаково. Середня дочка живе у великому будинку. З ремонтом я допомогла. Наймолодший син вчився на платному, усі 5 років я тягнула навчання. На весілля подарувала 1кімнатну квартиру молодятам. Все життя собі відмовляла. Тільки, щоб дітям було краще. “А на, маєш тобі, Ганю празник!”
Тарасу не пощастило з жінкою, бо вона занадто багато всього хоче, а він своєю чергою старається зробити усе можливе для того, щоб підтримувати дружину і забезпечувати дітей.
Марта, чомусь цього не хоче розуміти, і підтримати брата.Я таки переслала 7 тисяч синові, він подякував і сказав, що поверне гроші, коли його бізнес буде мати прибутки. Я знаю, що мій син порядний і чесний і допоможе мені, якщо мені треба буде грошей.
Дочка дзвонила мало не щодижня. Все давила на мене, а потім видала:
“Мамо, давай нам теж з братом по 7 штук, чим ми гірші? Або ми тебе знати не хочемо”.