Історії

Чоловік незабаром змінив на хвіртці замок. А батькам ми ключ не дали. Це було, звичайно, радикальне рішення, але вони нам вибору не залишили

Зараз я з чоловіком живемо у своєму будинку. Будинок у нас великий та просторий. Гарна чимала ділянка, седок, грядка полуниці, квітник. Все затишно і красиво.

Коли ми з чоловіком одружилися, взяли в кредит однокімнатну квартиру. У нас появився синочок. Коли дитя підросло, нам стало зовсім мало місця у невеличкій квартирі.

Ми вирішили купити будиночок. Хай він буде невеличкий, чи старенький, але щоб були всі зручності і можна було жити, а поруч будувати новий будинок. Будинок нашої мрії.

Врешті ми вибрали і купили саме таку ділянку з невеличким будиночком. І почалося будівництво. Ніякого відпочинку, ніякого моря. Ми з чоловіком економили геть на всьому, всі гроші вкладали в будівництво. Залили фундамент. Потім допомогла свекруха, продала будинок від бабусі, частину тих грошей віддала нам. Ми вигнали стіни, вистачило і на дах. Далі усі свої гроші вкладали.

Ми зробили вже багато чого в будинку, але жити там ще не можна. Поки складали гроші, в нас появилась донечка. Материнський капітал вклали. Зробили чорнову обробку будинку і переїхали. Тільки на підлозі лінолеум, а на всіх стінах лише штукатурка. Але були дуже раді, як не є, а свій власний дах над головою.

Мої батьки запропонували допомогти обкласти будинок цеглиною. То для нас була дуже гарна пропозиція, яка могла нас дуже виручити, адже свекруха ж допомогла. Вирішили не відмовлятися від допомоги моїх батьків. Ми з чоловіком з радістю погодилися.

І почалося. Ми не могли добудувати, а вони казали, що все нам добудували.

Читайте також:Ми посварилися, невістка практично вигнала мене, бо вона на мене образилася

Згодом ми з чоловіком дуже часто почали виявляти зовсім чужих людей у себе на подвір’ї, на терасі та біля будинку. То батьки привозили своїх друзів показати будинок і відпочивати.

Ми приходили з роботи і виявляли їх у нас вдома. Ми пили чай на кухні, і бачили тих людей у нас у дворі.

Гаразд, ми не були проти, вони нам не заважали. Але згодом почалися з усіх сторін поради, те ми не так зробити, а те не так залили, а потрібно було зробити по-іншому. А ми так не хочемо.

Загалом закінчилося все скандалом. Батьки почали говорити, що вони зовні все зробили, а ми шпалери поклеїти не можемо.

Чоловік незабаром змінив на хвіртці замок. А батькам ми ключ не дали. Це було, звичайно, радикальне рішення, але вони нам вибору не залишили, ми хочемо жити своїм життям.

Батьки чомусь вирішили, що якщо вони нам допомогли, то мають право командувати і докоряти нам у всьому. Можливо, ми хочемо влітку з’їздити на море, а шпалери доклеїти взимку, але це наше право. Наш будинок, і нам вирішувати, як краще все зробити.

Батьки все зрозуміли, спочатку трохи ображалися. А потім стали приїжджати до нас не як до себе додому, я в гості. Ми завжди їм дуже раді і це правильно.