fbpx

Чоловік розповів, що коли нашій донечці було 5 років, а я чекала на сина, він тоді якраз їздив часто в Європу на заробітки, щоб ми мали змогу зробити ремонт в нашому будинку. Так ось, тоді він мені і зрадив. Потім він ще разів п’ять приїжджав до цієї жінки.

Нещодавно мені виповнилося 65 років, а чоловік був від мене старший на 9 років. Ми завжди жили в любові та мирі. Звичайно, що не на все вистачало грошей, але й ніколи не бідували. Проживаємо ми в райцентрі, чоловік все своє життя працював водієм, а я працювала вчителем в школі. Тепер ми двоє на пенсії, чоловік час від часу береться за різноманітні перевезення, а я займаюся репетиторством. Ось так ми і жили, все у нас було добре. Виростили ми та виховали сина та донечку, онуків навіть няньчили, завжди раді були їх бачити.

Ось наступила сорокова річниця нашого спільного подружнього життя. Ми вирішили посидіти та відсвяткувати в маленькому сімейному колі. Я накрила стіл, діти приїхали з онуками в гості завітали також наші сусіди. Посиділи, поговорили, трішки випили. Коли всі вже роз’їхалися, ми з чоловіком залишилися удвох і вирішили випити ще чай, подивитися якийсь фільм. Згадували мимоволі все наше життя, різні події. І раптом чоловік розповів мені, що вже досить довгий період свого життя носить великий тягар. І нарешті знайшов в собі мужність, щоб признатися.

Читайте також Зрозуміло, що свекрусі не сподобалося моє невдоволення. Вона назвала мене егоїсткою, розвернулася і пішла з нашої квартири. Потім поскаржилася синові на те, що я невихована.

Я відповіла, що вислухаю його. Чоловік розповів, що коли нашій донечці було 5 років, а я чекала на сина, він тоді якраз їздив часто в Європу на заробітки, щоб ми мали змогу зробити ремонт в нашому будинку. Так ось, тоді він мені і зрадив… Потім він ще разів п’ять приїжджав до цієї жінки. А згодом вона вийшла заміж та має дитину. Чоловік підозрює, що ця дитина його…

Ось так наше щасливе життя в один момент назавжди завершилося. Я вигнала його з дому, не хотіла чути жодних пояснень. Я довго думала над всім, що мені сказав чоловік і можу з упевненістю сказати, що любити його більше не зможу. Дуже приємний подарунок був на нашу 40-ву річницю нашого весілля.

Розумію, що важко буде одній зі всім справлятися по господарстві, але інакше точно не зможу. Діти мої радять пробачити батькові, адже це вже було давно, не потрібно тримати образ. Чоловік щодня телефонує мені і просить, щоб я його пробачила, говорить, що не уявляє свого життя без мене. Цікаво, а тоді про що він думав? Я не збираюся змінювати свого рішення. Не хочу жити зі зрадником. Ось нехай шукає ту свою жінку і питається в неї, чи це справді його дитина.

facebook