fbpx

Чоловік залишив мене з донечкою на руках – через роки я його зустріла такого нещасного, мені стало його жаль

Чоловік мене покинув тоді, коли нашій спільній доньці виповнилося два роки. Він мені сказав, що ще не готовий до такого сімейного життя, йому набридли дитячі крики, капризи і моє вічне невдоволення. Як виявилося, його я теж більше не приваблювала, то ж він зібрав речі і пішов.

Спершу я не вірила в тому, що відбувається, поки не дізналася, що у нього є інша жінка, набагато молодша, без дітей. Ходив до неї він вже давно, приходив ситним з роботи, зарплату меншу став приносити — вже тоді в мене були перші підозри.

Я кохала чоловіка всім серцем і не вірила, що таке може трапитися зі мною. Добре, що в той період мені хоча б зателефонували з садка й сказали, що донечку зараховують в молодшу групу. Мені треба було влаштовуватися на роботу, я через стрес ще й дуже схудла, а дитині не знала, як пояснити, куди пішов тато.

Одне я знала напевно: назад його не прийму. Перед сном я не раз уявляла собі нашу зустріч з Вадимом, я буду доглянута красуня, сильна й розумна, й змушу його шкодувати про свій вчинок. Але для цього мені потрібні були кошти. Роботи з хорошою зарплатою не було, я продала нашу трикімнатну квартиру й придбала однокімнатну з кухнею-студією. Частину ще грошей потрібно було ще віддати Вадиму.

Читайте також: Мала Віра двох синів. Одного поховала, другий в тюрмі на довгі роки.

В новій квартирі я почала займатися ремонт й все стало налагоджуватися. Мені сподобався дизайн і я почала багато читати. Вивчила навіть, як візуалізувати все на комп’ютері, купила багато журналів на цю тему. Три роки проходила курси дизайну й після завершення отримала не погану роботу.

І от через цілих десять років я вже мала власну фірму, придбала трикімнатну кварту, автомобіль, моя донька мала абсолютно все, але часто запитувала в мене про батька. Ми вечеряли з донькою в кафе й вже прямували до автівки, як нас почав гукати незнайомий чоловік. Обернувшись, я ледве впізнала Вадима. Виглядав він як сільський тракторист: неголений, погладшав, та й в цілому так собі.

Він дивився на мене зачарованими очима, мій вигляд дав йому ясно зрозуміти, що з донькою ми не бідуємо. Він захотів взяти в мене номер телефону, але я категорично відмовила. Як вияснилося, він розлучився з тою жінкою, бо вона йому зрадила.

До цього чоловіка у мене більше немає образи. Лише жалість, хоча він і пошкодував вже не одноразово, що тоді кинув нас.

facebook