Чому ми так боїмось чужої думки та як побороти це.

У кожного час від часу виникають ситуації, у яких присутня надзвичайна схвильованість – перш ніж публічно виступити, підняти руку на великому зібранні або навіть пройти через кімнату, повну незнайомців. Причина, з якої людина відчуває себе маленькою, переляканою й напруженою, – турбота про соціальне несхвалення.

Страх чужої думки за силою може зрівнятися зі страхом висоти, павуків, замкнутого простору — підставте свою найбільшу фобію. Це може заважати висловлювати власну думку, говорити «ні», міняти роботу, йти від аб’юзера, викладати у соцмережі фото без фільтра. І просто бути собою.

В основі цієї залежності страх виявитися «не таким», бути відторгненим, втратити належність до групи, залишитися на самоті й у небезпеці. Це змушує пристосовуватися і дає необмежену владу внутрішньому цензору. А він використовує для стримування різні механізми на кшталт синдрому самозванця.

Починаючи дедалі менше звертати увагу на те, що робить вас вами – таланти, переконання і цінності, і прагнучи відповідати уявленням оточуючих, можна завдати шкоди своєму потенціалу. Такі люди починають бути обережним, побоюючись критики з боку. Вони бояться, що їх висміють або відкинуть, відмовляються від своєї точки зору і не починають того, результат чого вони не можуть передбачити.

Впізнали у картині себе? Тоді вам точно знадобляться наші поради. Довіряйте собі — і будьте собою.

1.Пам’ятайте: те, що думають інші, вас не стосується
Може здаватися, що чужі уявлення і думки можуть впливати на ваше самопочуття, але це не так. На нього впливає те, як ви їх сприймаєте. Тому нагадуйте собі про те, що думки інших людей належать їм і не мають до вас жодного стосунку. Кожна людина має свою точку зору, але якщо зважати на всіх, тоді ви просто погубите себе. Вони можуть вплинути на вас лише у разі, якщо ви це дозволите. Краще просто слухати кожного, але робити по своєму.

Читайте також:Чоловік із крилами на спині, який роздавав маленькі сонечка всім перехожим, які потребували допомоги.

2.Знайте: ваша цінність не залежить від того, чи люблять вас
Якщо йдеться, наприклад, про роботу, то вашу цінність визначає те, наскільки добре ви виконуєте свої завдання і чи відповідаєте проєкту. Комусь подобається те, як ви це робите, комусь ні, і це нормально. На вашу цінність як людини – це жодним чином не впливає. Якщо хтось любить вас і те, що ви робите, — чудово. Якщо ні — теж чудово, тому що ви робите це незалежно від чужої думки. Всім догодити не може ніхто – запам’ятайте це. Запитайте себе, навіщо ви хочете, щоб вас всі любили? Для чого це вам? Мабуть, ви не зможете дати відповідь на це питання, тому що навіть якщо ви щось скажете – це буде безглуздо.

3.Тримайтеся своїх цінностей
Підганяти своє життя під чужу думку — надійний спосіб зробити його нещасливим, а точніше, це буде вже не ваше життя. Займіться тим, щоб бути собою, і дотримуйтеся своїх цінностей. кожна людина має свої мрії, цілі, потреби, і це нормально, навіщо підлаштовуватись під когось і займатись чужою мрією?Не намагайтеся вписатись у те оточення, яке вже є. Натомість шукайте людей і групи за своїми інтересами.

4.Знайдіть «камінь спотикання» і позбудьтеся його
Залежність від чужої думки зазвичай має підґрунтя — стару історію, переконання чи емоційну рану. Обміркуйте, що викликає вашу. Може допомогти щоденник, а якщо ні — психотерапевт. Прислухайтеся, згадайте своє дитинство, відчуття нелюбові та відторгнення. Що вам найбільше було б потрібно в той момент?

Коли джерело залежності буде знайдено, розробіть новий сценарій. Згадайте випадки, коли ви теж відчували, що вас не приймають, але це не завадило вам почуватися гідними.

5.Пробачте собі та міняйте мислення
З залежністю від чужої думки за один день не розібратися. Потрібно практикуватися — а ще пробачити собі. Нам усім буває страшно, але це не має нас ламати чи змушувати почуватися «неправильним». Коли відчуваєте, що страх наростає, пробачайте собі та вибирайте нову модель для мислення. Згодом звикнете до неї, і побоювання, а з ними й залежність, будуть ставати дедалі слабшими. А ви — сильнішим і ближчим до того, чого дійсно хочете самі.

Розібравшись із особистою філософією, важливо почати жити відповідно до її принципів. Пам’ятайте, що зростання й навчання відбуваються, коли ви працюєте на межі своїх можливостей. Життя відповідно до вашої особистої філософії потребуватиме більше зусиль і трудовитрат, але результат, який полягає в повному вираженні того, хто ви є, змусить вас жити й працювати з більшою віддачею і змістовністю.