Я так раділа, коли ми закінчили будівництво дому і переїхали жити з задушливої квартири в цей рай. І мене сильно дивує така поведінка рідних. Я не знаю, як з цим боротися. Хочу нормального життя, де важливим є спілкування, підтримка та любов!
Я не той тип батьків, який віддаляє дітей від новітніх технологій. На мою думку, діти повинні гратись на вулиці з ранку до вечора, тим більше, що ми живемо в своєму домі, читати книги, малювати, розмовляти з батьками, бути серед дітей, виконувати свої обов’язки перед школою та виконувати деякі обов’язки вдома. Все це робили наші діти, так, саме робили, поки Віталік не купив до дитячої кімнати телевізор.
Читайте також Переїжай до матері, до брати жити і ніколи про мене не згадуй, а тим більше на аліменти не смій подавати – це не моя дитина!
Мій чоловік знає, як я ставлюся до комп’ютерів, телевізорів, планшетів та смартфонів, коли мова йде про дітей. Я не кажу, що ми повинні тримати їх якомога далі від усього, але я точно не встановляла б їм телевізор у дитячій кімнаті. Однак Віталік відкинувши всі мої “проти” таки купив. Хороший, дорогий…
З того часу в дитячій кімнаті завжди війна, адже хлопці постійно гризуться за те, що вони будуть дивитися, в кожного ж свої інтереси.
Зараз вони як зомбі ходять по будинку. Хлопцям сім і десять років, і я за все їх життя стільки не лаяла їх, як зараз за цей телевізор. Без нього не було б у нас таких проблем. Хлопці обманюють мене і вмикають, хоча кажуть, що не будуть. Вони ніколи раніше цього не робили. Те саме твориться і в ночі. Мені доводиться заходити в їх кімнату по п’ять разів за ніч, бо вони його не вимикають.
Вони перестали прибирати, допомагати мені на кухні, у них же немає часу…
Раніше вони грались надворі, на велосипедах, на ковзанах, гралися з іншими хлопцями перед будинком або допомагали батькові поратись біля дому. Тепер їх ніщо з цього не цікавить. Я повинна штовхати їх на все, і кожного разу відганяти їх від телевізора.
З нами такого ще не було, і я завжди могла домовитися з хлопцями. Вони виконували свої обіцянки. Зараз я просто сама не своя.
А найгірше те, що Віталіку все це підходить. Він не цікавиться тим, що відбувається в кімнаті, і радий, що у нього є спокій з телевізором у вітальні. І саме цього я боялася.
Діти, як не в телевізорі то в планшеті, як не в планшеті то знімаються в лайках. Мене таке зовсім не влаштовує…
Ще недавно Віталік проводив з синами багато часу, але зараз він про них взагалі не піклується. Я вдома знаходжусь на позиції “поганий поліцейський”. Мені доводиться завжди на всіх гарчати, постійно виправляти і направляти, і майже благати про спільно проведений час.
Я так раділа, коли ми закінчили будівництво дому і переїхали жити з задушливої квартири в цей рай. І мене сильно дивує така поведінка рідних. Я не знаю? як з цим боротися. Не хочу, щоб мої діти виросли і були схожими на цих персонажів з їхніх роликів…