Дівчинка спершу не йшла на контакт, але жінка знайшла підхід до дитини та й довідалася правду.

На вулиці зима та холод. Анна сиділа в куточку холодного житла та малювала малюнок. Дівчинка намалювала ангелика, який володіє чарівною силою та може здійснювати бажання. Анна дивилася уважно на свою картину, поцілувала зображену фігурку та пішла спати.

Вранці, тільки проснувшись, дівчинка одразу кинулася до вікна, за яким падав сніг. Вдома не було що їсти, тому вона змушена була самостійно шукати харчі.

… Найчастіше дівчинка сиділа біля магазину, у якому перехожі інколи їй купляли смаколики. Одними з відвідувачів магазину були чоловік і жінка, які голосно розмовляли та розмахували руками. Дівчинка дивилася на цих людей через скляні двері з вулиці.

Раптом, жінка почала крокувати до дівчинки й спитала, чому вона тут сама. Дівчинка спершу не йшла на контакт, але жінка знайшла підхід до дитини та й довідалася правду. Жінка простягнула дівчинці руку та запропонувала поїхати з нею.

Удома в тітки Олі й дядька Ігоря було тепло, затишно і пахло їжею. Дорослі в той же вечір купили дитині новий одяг та нагодували смачною вечерею.

Тітка Оля запитала Аню, чи не хоче вона залишитися з ними. І дівчинка, не вагаючись, кивнула голівкою на знак згоди.

— Спитаймо у твоїх батьків, — запропонувала тітка Оля. — Щоб вони не хвилювалися…

— Не переживайте за них, — махнула рукою Аня. — Вони рідко ночують вдома. Навіть якщо прийдуть, то точно не помітять мою відсутність.

… Наступного вечора тітка Оля готувалася до Святої вечері та зводила дівчинку до церкви. Після цього вони також поїхали до Ані додому, правда, батьків там не було.

— Повертаємося назад, — сказала тітка Оля. — Ти тут не будеш сама…

Приїхавши додому, жінка накрила стіл та запросила сім’ю до вечері.

— Пора вечеряти! — вигукнула радісно дівчинка і подумки подякувала ангеликові, який здійснив її мрію.