Перейти до вмісту

До шлюбу виявилися обидва не готові і по-різному намагалися звикнути до нового сімейного життя. І я завела коханця

Я ніколи не була обділена чоловічою увагою, хоча вийшла заміж за коханого хлопця, але тільки тому, що чекала  дитину.

До шлюбу виявилися обидва не готові і по-різному намагалися звикнути до нового сімейного життя. У підсумку, коли нашому малюкові було всього 11 місяців, я вийшла на роботу, а через 2 місяці поїхала у відрядження в сусіднє місто.

Там я з партнерами по роботі поїхала в караоке і познайомилася з хлопцем, який мені дуже сподобався. Але як буває з дівчатами після декрету, вони дуже закомплексовані і не впевнені в собі, тому я й подумати не могла, що теж йому подобаюся. І порахувала що це просто дуже вихований молодий чоловік.

Через місяць у мене намічалося ще одне відрядження, він написав, що теж там буде, запропонував зустрітися. Я дуже хвилювалася, так як після чоловіка у мене нікого не було. А з чоловіком, після його зрад, все було вже не так. Я передбачала, що можливо у нас з ним “щось” буде, але не була впевнена до кінця, тому що не розуміла, чи хоче він цього чи ні.

Ми провели три дні разом, але не наодинці, а в компанії з 6 чоловік. Все сталося тільки на другий день. Це було чарівно, все так, як я зазвичай тільки мріяла. Я зустріла людину, яка так близька мені за характером, вихованню, почуттю гумору, і головне, в ліжку. Але все ускладнюється всім тим, що він живе в іншій країні. Ще він одружений, а я заміжня.

Читайте також: Для моєї невістки її рідні діти виявилися непотрібними.

Ми не закохані одне в одного, але ось уже третій рік поспіль ми бачимося один раз на рік. Періодично списуємося. Найцікавіше в наших відносинах, що я не хочу бути з ним, але я йому вдячна за те, що він змінив мене, допоміг усвідомити, що треба любити себе. Я завжди була проти зрад, але після цього наші з чоловіком стосунки стали більш стабільними, я перестала дорікати його у всьому. І ще стала розуміти, чого хочу в житті.

Кожен раз, коли він мені пише, я думаю, що це вже точно останній раз, нас взагалі нічого не пов’язує. Чоловік, звичайно, нічого цього не знає і навіть не підозрює мене в зраді. Не знаю тепер, що буде далі з такими відносинами. Мені ніби й не хочеться з ним зустрічатися, але якщо розумію, що ін поруч – тягне мов магнітом.