Історії

До закінчення служби залишилося всього два місяці, і ми посварилися, він сказав, що не планує одружуватися, йому рано ще.Мені було так прикро і боляче.

Пройшло вже 7 років, як я зустріла кохану людину, але разом нам бути не судилося.

Коли ми познайомилися з Євгеном, нам було по 20 років. Хлопець покликав мене заміж, ми були неймовірно щасливі разом. Нам завжди було цікаво, багато в чому сходилися смаки, звички, погляди на життя. Він був для мене всім.

Ми зустрічалися три роки, потім Євген пішов в армію. Я їздила до нього в іншу область, привозила смаколики, чекала, переживала. Їздили разом з його мамою, вона прекрасна людина, дуже хотіла, щоб ми одружилися. До закінчення служби залишилося всього два місяці, і ми посварилися, він сказав, що не планує одружуватися, йому рано ще.

Зараз мені здається це такою нісенітницею, але на той час я сприйняла це всерйоз. Ми перестали телефонувати, я не зустрічала його, та й він мене не кликав, не приїхав. Мені було так прикро і боляче. Через місяць я почала зустрічатися з іншим, якому я давно подобалася, поїхали разом відпочивати, і сама того не підозрюючи вже чекала дитину.

Читайте також: Мій перший шлюб розпався тільки з моєї вини. Перший чоловік був чудовою людиною і про наше розлучення я шкодую досі. Хоча я давно вже заміжня, у мене двоє дітей, але я страшно шкодую про все, що натворила колись.

Олексій запропонував вийти заміж, признавався в коханні. Я погодилась і ми одружилися. Я думала, що зможу почати нове життя, що буде сім’я, і ​​я буду коханою. Євген, коли дізнався, що я вийшла заміж, побажав щастя. На світ з’явилася донечка, з чоловіком прожили пів року, і я подала на розлучення, не буду пояснювати чому – боляче згадувати, ще й свекруха ненавиділа.

Я залишилася одна з маленькою дитиною на руках, Олексій відмовився від доньки. Було дуже важко морально і матеріально, але я змогла пережити це. Скоро донечці 3 роки, я почала працювати, поки я на роботі з нею сидять батьки.

Євген зателефонував мені після того, як дізнався, що я розлучилася, ми зустрілися. Ми намагалися спілкуватися, я розуміла, якого болю завдала йому. Весь цей час я мучилася, мучилася, було боляче за свої помилки.

Влітку він приїхав до мене без попередження на дачу, познайомився з донькою, ми провели вихідні як сім’я майже. А потім зник, не привітав з днем народження, написав і звинуватив мене, що я зламала йому життя. Я прийняла рішення припинити будь-яке спілкування раз і назавжди.

Я не можу повернути минуле, не можу виправити своїх помилок, я втомилася звинувачувати себе, тому я обірвала зв’язок. Я зрозуміла, що нікого крім донечки мені вже не потрібно.