Так як жити не було де, моя дочка, вийшовши заміж в 20 років, жила 7 років в моїй квартирі, зі мною ж розуміється.
Зять, розуміючи, що квартира моя, вирішив нічого в ній не робити. Хоча прийшов на все готове, з одним єдиним рюкзачком. Ні рушника ні білизни ні тобі горнятка – нічого. Я вважаю, що це ненормально.
Якщо я говорила про якийсь елементарний, косметичний ремонт, мені відповідили: – де, у тещиній квартирі? Дуже було неприємно це чути, палець об палець не вдарить людина, бо це не його.
Я вдова, жили з дочкою, вона вчилася в технікумі, потім в інституті, мені було нелегко матеріально, і квартира була запущеною, не до ремонтів. Так і жили, поки вони не надумали переїхати в іншу країну, родичі зятя їм запропонували.
Приїхали наші молодята до них і на другий місяць пішли на квартиру орендовану, так як життя у великому напівпорожньому будинку тітки (як раніше обговорювали) виявилася зовсім не таким, як в двійці у такої поганої тещі. І для них відкрилося одкровення, що виявляється, коли вони жили з мамою (а іншого життя вони не знали, зять теж від мами прийшов) це не було самостійне життя, а було життя як в теплиці, за маминою спиною.
Мама ж завжди допоможе, мама підтримає, не треба ні про що особливо турбуватися, мама завжди на підхваті. Від народження таке і як інакше може бути? Порівнювати-то нема з чим, вони іншого життя не знали. І весь попит з мами. Ось і вся причина. А коли пожили окремо перші 2 роки, взагалі дуже погано все було, вже самі за все відповідають і самі все вирішують і самі дбають про все, незвично, важко, та ще й дитинка появилася.
Читайте також:Наша любов була просто, як в кіно. Cправа йшла до весілля і у майбутнього чоловіка, знаходять невилiковне захвoрювання.
І по інтернету розмовляють вже з іншим настроєм, і вже чую такі слова: «Так розуміємо тепер, як нам жилося, і що багато в чому були неправі ». Ну, але я щаслива, що все так сталося, адже інакше вони б не подорослішали ніколи.
Миру та добра вашим сім’ям, дорогі мої!