fbpx

І сказала, що вони збираються одружитися. – Що? Ти з глузду з’їхала? – жінка накинулася на доньку. – Яка дитина. Сама каліка і таку ж у цей світ привести хочеш? Неймовірно повчальна історія

Галинка появилась з проблемами з ніжками та купою супутніх проблем. Батьки намагались робити все для того, аби дитина почувалася комфортно в суспільстві. Активно розвивали її хист до малювання, купували красивий одяг, бабуся робила внучці гарні зачіски і пекла улюблені тістечка. А от вечорами всі слухали, як вона гарно співає.

Коли Галя завершила навчання в школі, тоді й вступила в педагогічний інститут, адже дівчина дуже мріяла про вчительки. Вступила і два роки була однією з відмінниць факультету. А потім, повертаючись додому, вона змокла, сильно промерзла – і почалися ще більші проблеми зі здоров’ям. Медики тільки руками розводили. До проблем, які вже і так були в юної дівчини, додались й інші, а тому потрібне було серйозне лікування. Дівчині знадобився візок і постійні процедури.

Лікарі запевняли, що візок потрібен Галі тільки на кілька тижнів, проте, дива так і не сталось. Батьки возили дівчинку до фахівців з-за кордону, батько подався за кордон на заробітки. Він працював в Норвегії на рибозаводі, де добре платили. Батько так мріяв про те, як одного дня його донька стане на ноги. Економив на всьому, на чому лише міг, а мама в Україні також старалася заробити щось на місці, тож хапалася за будь-які підробітки.

Галі було дуже важко. Тепер весь час вона проводила у візку, а тому саме він став причиною великого стресу дівчини. Вона намагалась думати лише про хорошу, а тому запрошувала в гості своїх подруг з інституту, а також закохалась. Староста їхньої групи завжди багато часу проводив з Галею на парах, а тому вподобав її. Згодом і Арсен почав приїжджати в гості до Галі.

Читайте також Історія про хитрого дідуся.

Хлопець котив візок вулицями їхнього місцевого парку і розповідав щось таке, що Галя починала так дзвінко сміятися, що усі навколо і собі починали усміхатися. Він також привозив фарби дівчині, і вони щось малювали удвох, весело перемовляючись. Галіній мамі це було до вподоби. Вона раділа, дивлячись, як на обличчі доньки з’являється усмішка.

– Наша донька повертається до життя, – розповідала вона чоловіку, якому телефонувала кожного вечора. – Раніше все плакала або постійно сиділа мовчки. А тепер така радісна. Читає багато, мені допомагає. А коли Арсен приїжджає, то це для неї взагалі свято.

Проте вся радість змінилася у той день, коли Галя розповіла мамі, що вона чекає дитину  від Арсена. Арсен вирішив одружуватись з Галею, а тому донька радо поділилась цією новиною.

– Що? Ти з глузду з’їхала? – жінка накинулася на доньку. – Яка дитина? Сама каліка і таку ж у цей світ привести хочеш?

– То я каліка? – з надривом запитала Галя і подивилася матері прямо в очі. – Ти ж завжди запевняла мене у зворотному. Мамо!

– Дитини не буде, – категорично і з притиском, який не віщував нічого доброго, мовила мати. – Не буде – і крапка.

У той момент, мама Галі забрала у доньки і телефон, і ноутбук, і мольберт, зачинила її в кімнаті і вирішила подзвонити знайомій лікарці. Тоді й про все домовилася. Наступного дня, попри сльози, протести .

– Ну, от і все добре, – мовила мати, гладячи доньку по голові. – Ти, Галю, не сердься. Поміркуй сама. От була б в тебе хвора дитина і що ти будеш робити? Арсен тебе відразу ж і залишить. Кому воно треба?

– Воно? То про мою дитину ти кажеш «воно»? – Галя, в якої і так не висихали сльози, ще гучніше розплакалася. – А ти? Чому ж ти не позбулася мене? Чому не залишила мене ? Чому батько не пішов від тебе лиш тому, що я така? Йди геть!

– Коли заспокоїшся, то зрозумієш, що я мала рацію, – твердо мовила мати і вийшла з кімнати.

Наступного ранку, дівчина взяла ножик у кімнату і жінка побачила гірку картину. Лікарі «швидкої» нічого вдіяти уже не могли.

– Донечко, що ж ти наробила? – кричала мати. – Чому? Галинко моя, чому ти вкоротила собі віку?

Так сталося, що того ж дня до коханої з обласного центру приїхав і Арсен, який побачивши все також не витримав. Наступного дня його знайшли без ознак життя, і люди казали, що це – на совісті Галіної матері.

Коли пройшло 9 днів, мама Галі підійшла до мольберта, який був завішений простирадлом. Відкинула його і закричала. На неї дивилися Галя, Арсен і маленька крихітка. Усі так реалістично намальовані, наче живі. Та що це? Їхні усміхнені обличчя були обплетені павутиною. А голова велетенського павука мала її, материне обличчя.

Жінку часто бачать в місці вічного спочинку.

– Господи, прости мені, – шепочуть її вуста. – Це я загубила життя трьох невинних. Прости мені, Боже.

facebook