З часом я зрозумів, що я не можу без цієї жінки, мені потрібно відчувати її обійми, ласку, тепло. Для мене ці речі були такими звичними, що я просто припинив їх помічати. Тоді я наважився на перший крок, знав, де працює дружина і вирішив її зустріти після роботи. Купив букет троянд, але вона його не прийняла, просто мовчки посміхнулася і сіла в таксі.
Читайте також Свекруха стала для мене справжньою підмогою
Людмила дуже образилася на мене і ще рік тому попросила більше не з’являтися в її житті. Ще в сімейному житті їй постійно не вистачало моєї уваги, а я цього не хотів визнавати.
Мені більше подобалося гуляти з друзями, я міг приходити додому під ранок. Мене дуже злило її постійне скиглення про те, що їй не подобається так жити, що вона теж ходить на роботу, але чомусь вся робота в квартирі лише на ній. Такі сварки почалися майже одразу після весілля, навіть після дрібних суперечок ми днями могли не розмовляти.
І так одного дня Людмила зібрала речі і пішла. Тоді я був дуже злий і сказав собі, що знайду ще кращу жінку.
Але зараз я розумію, наскільки помилявся. Люда просто не виходила з моєї голови, навіть коли я гуляв з іншими дівчатами, то постійно порівнював їх з дружиною, мене нервувало те, що вони геть не схожі на неї, а перед очима – хороші моменти у шлюбі з Людою.
Лише зараз я зрозумів, що моя Людмила – найдорожча мені людина в світі і я готовий на все аби повернутися в сім’ю. Я навіть приходив до колишньої дружини додому, стояв перед нею на колінах і просив пробачення, але погляд дружини став скляним, я зараз не впізнаю її.
Я вже навіть зателефонував тещі і попросив її допомоги, питався поради, як мені знову завоювати серце дружини і чи взагалі в мене є шанси. Однак, вона нічого не відповіла і вирішила не пхатися в наші стосунки.
Як би я міг повернути час назад, я б не допустив більше такої помилки. Мені дуже соромно за свою поведінку і за те, що я так поводився з дружиною. Потрібно цінувати кохання, коли воно біля тебе, але, на жаль, не усім це вдається. Я дуже кохаю свою Людмилу і зараз моїм найбільшим страхом є те, що більше ніколи не зможу її обійняти.