У під’їзді нашого будинку жила бабуся. Бабуся Люба. Їй було 97 років. Мила, приємна старенька, завжди в гарному настрої, усміхнена і привітна. Для мене вона – Просвітлений Лідер. Спокійно! Я в своєму розумі і не падала ниць, коли бачила її на лавочці біля під’їзду. Поясню, чому я так думаю.
Спочатку бабуся Люба прикрасила підвіконня на нашому поверсі і в нашому під’їзді горщиками з квітами. Гарно. На наступний день найяскравіші квіти – ті, що з бутонами, – вкрали, і біля метро можна було побачити прудких торговців з горщиками бабусиних квітів.
Сусіди вирішили поставити замок і домофон на вхідні двері. А вона повісила на стіни рамки з висловами великих людей, вислови, що будять совість і діють як заповіді. І знову поставила квіти на підвіконня. Затишно.
У під’їзд стали проникати галасливі підлітки. Бабуся Люба вийшла і… запропонувала їм води або чай. Вони довго сміялися. Пообривали квіти і перевернули рамки.
На наступний день вона знову поставила квіти, повернула рамкам колишній вигляд і поклала на підвіконня книги. Класику. Прийшли підлітки. Галасували, шуміли. Вона вийшла і запропонувала їм чай зі своїми пиріжками, що апетитно виглядали та смачно пахнули. Хлопці не змогли відмовитися. І навіть взяли з собою книги з обіцянкою прочитати. Квіти вони не чіпали, рамки теж.
На наступний день вона винесла пластикову пляшку з водою, щоб кожен, хто вирішить подбати про квіти, зміг полити. І нові книги. Увечері прийшли підлітки, обливали один одного водою, реготали і галасували. Бабуся знову вийшла до них і запропонувала чай, булочок, забрала пляшку, наповнила її водою і попросила їх полити квіти.
Хлопці стали приходити в під’їзд кожен день, сусіди обурювалися, навіть якось викликали міліцію, але бабуся сказала, що це, мовляв, до неї, її учні прийшли за книжками, роздала при поліції книги розгубленим підліткам і проводила полісменів: «З Богом!»
У під’їзді з’явилася шафа з книгами. І поруч оголошення: «Прохання! Якщо у вас вдома є цікаві і важливі книги, вже прочитані вами, поділіться! Будьте ласкаві! А ті, хто взяв почитати, будь ласка, поверніть для тих, кому так само це може бути потрібно і важливо!»
Читайте такожЯ її не розумію, адже це її син, її онуки. Невже не зачепили струни душі, що хворіє і її також кровиночка.
Шафа заповнився книгами. Квіти з’явилися на підвіконнях на всіх поверхах. Красиві рамки з цитатами теж. Щовечора вхідні двері в під’їзд стали залишати відкритими.
Увечері можна було побачити на сходах підлітків, які читають книги. Бабуся поклала на підвіконня кілька ліхтариків, щоб їм було зручніше читати. Діти сиділи в під’їзді з включеними ліхтариками, і в ньому було світліше, ніж зазвичай.