Перейти до вмісту

Історія, яка змінила моє життя. Варто прочитати усім

Вкотре їдучи у відрядження у купе я був сам та це було ненадовго. Хвилин за 30 в двері постукала літня жінка років 65-70, обличчя її було якесь розсіяне. Якось я не дуже був радий такій співмешканці на цей час, я розумів що з нею спільної теми не знайду хоча я був не правий.

– Давненько я не їздила поїздом, років 15 тому напевно. Сказала жінка до мене.

– Зовсім не хотілося вступати в бесіду з нею, можливо так не виховано та все ж. Вона розстеляла постіль а я роздумував щось своє.

–  Молодий чоловіче, як тебе звати ? Мене Ольга Володимирівна  – заговорила вона знову.

– Максим.
– Дуже приємно, куди ти куди прямуєш якщо не секрет?

– Був в відрядженні а тепер їду додому.
– А ви куди ? Запитав я її – а я з дому їду на старості літ – сказала десь стримуючи сльози. Якось мені стало незручно за свою поведінку, тому я вирішив продовжити розмову.

– Що сталося?  чому ж їдете з дому?

Читайте також: Простий рецепт пончиків

– Їду до доньки в гості! Їхати трішки далеко якось так страшно, досить давно я кудись їхала вже і забула як то.

– Будьте спокійні та не не переживайте, доїдете спокійно. Доньку навідати це ж треба радіти а не плакати.

– Я років 10 її не бачила з внучкою, колись часто сварилися так жалію про той час, і вона пішла від мене сказала, що сама дасть знати коли захоче мене побачити. Ось нещодавно вона мені подзвонила та запросила на день народження свого внука який родився недавно. Дочка попросила пробачення за роки, що не давалася чути, я теж хочу вибачитися як приїду за те, що її інколи не розуміла та не підтримувала. Скільки часу втрачено, і я недавно тільки зрозуміла, що ми не цінували один одного, та і я зараз вже не молода часу мені мало залишилося, щоб наздогнати ті всі роки і дати любов своїм внукам та дочці.

Історія цієї жінки стала для мене досить повчальною та я багато чого зрозумів. Жінка ця потім заснула, а мені не вдавалося заснути і весь час ця історія крутилася в мене в голові.

Проснувшись ранком ми вийшли з поїзд, Ольгу Володимирівну зустріла дочка та почала дуже сильно плакати та обіймати. Я обернувся і пішов думки в моїй голові не давали мені спокою. Який же я не правий був, до мами приїжджаю дуже рідко, звоню теж дуже рідко, як же добре, що я зустрів цю літню жінку. Набрав номер мами та повідомив, що на вихідні приїдемо до неї в гості всією сім’ю. Її голос був стривожений та дуже радісний водночас. Любіть та приділяйте час близьким!