Перейти до вмісту

Місяць тому, розмовляючи з подругою, почула від неї вираз, що соромно купувати ношені речі для малої дитини. Я промовчала і нічого не відповіла, бо і сама часто роблю там покупки. Невже мені повинно бути соромно?

Я сама виховую дитину, я – мати-одиначка. Так склалося в моєму житті, що вже два роки як я виховую доньку одна. Місяць тому, розмовляючи з подругою, почула від неї вираз, що соромно купувати ношені речі для малої дитини.

Я промовчала і нічого не відповіла, бо і сама часто роблю там покупки. Невже мені повинно бути соромно?

Я особисто не бачу нічого поганого в ношених речах. Ми з дочкою живемо в приватному будинку, вона постійно грається на вулиці і при цьому приходить брудна, адже у нас скрізь земля та трава. Який сенс одягати нові речі для вуличних ігор? Так було раніше. Але зараз все частіше мені доводиться купувати вже ношені речі в магазині. Справа в тому, що мій чоловік втомився від ролі глави сімейства і просто пішов від нас, залишивши мене з малою дитиною. Добре, що будинок належав моїй бабусі, тому ми не залишилися під відкритим небом.

Читайте також  Цю дівчину зрадив чоловік. Вона настільки його любила, що спочатку не могла повірити, що все це відбувається саме з нею. Наталя прожила десять років щасливого життя зі своїм чоловіком і тут зрада.

Колишній чоловік не платить аліментів на дочку. Він влаштувався працювати не офіційно, і тому ми живемо на одну мою зарплату, а заробляю я зовсім не багато, працюю і шкільній їдальні. Коли дочка пішла в школу, стало мені трохи важче. Зібрати першокласника то ще завдання: портфель, сукня, туфлі. Я зрозуміла, що на нові речі у мене просто немає грошей, враховуючи сьогоднішні ціни. І я зайшла в секонд-хенд.

А там стільки всього: блузочки, спіднички і штанці і все за такою смішною ціною. Я накупила всього, вдома дуже ретельно випрала і випрасувати. Зовсім не скажеш, що речі ношені. Я про це ніколи нікому не розповідала. Тому, коли подруга стала говорити щось цю тему, мені стало не по собі. Я не думала, що має бути соромно тим, хто користується послугами таких магазинів, тому просто промовчала. І вирішила не засмучувати подругу. У неї немає проблем з грошима, слава Богу. Хіба зрозуміти багатому бідного.

А недавно йдучи з роботи, я забрала дитину у мами і вирішила зайти в секонд-хенд. Хотіла подивитися Світланці сукню в школу на зміну. Нічого не вибравши, ми вийшли з магазину, а тут повз проходила моя подруга. Ну, навмисне не придумаєш. Я трохи крізь землю не провалилася від сорому. Але вона ні слова не сказала, але видно було, що їй теж незручно.

Прийшовши додому, я задумалася: а чого це мені має бути соромно? Я ж не взяла в когось ці речі. Чому чужа думка повинна так мене засмучувати?

Відтоді наше спілкування з цією жінкою зійшло нанівець. Вона перестала мені дзвонити і мені якось незручно. Я думаю, що вона засуджує мене або ще чого гірше соромитися. А мені, як би я себе не переконувала, незручно. Я не ділилася з нею своїм важким фінансовим станом і навіщо?

Але мені дуже не вистачає моєї подруги. Мені нема з ким поговорити і порадитися. Можливо, потрібно зробити перший крок і просто набрати її номер? Все одно ніяк зрозуміти не можу, невже носити поношені речі так уже й погано? А тим паче, коли зараз й так життя непросте.