Після робочого дня, Петро, як зазвичай, повернувся до свого дому. Та не міг увійти в квартиру, бо його ключ вже не відкривав вхідних дверей, а його речі стояли прямісінько на порозі.
Ясна річ він почав стукати у двері та кликати свою дружину, але за декілька хвилин отримав смс повідомлення від неї:
Йди собі до тієї, яку ти називаєш коханою. Не потрібно принижуватися перед мною, та й мене не принижуй, будь ласка. Я бажаю тобі щастя!
— Ти що, жартуєш? Якщо я тобі набрид, то могла прямо про це сказати, а не ось цей весь театр влаштовувати! — викрикував Петро, який раніше ніколи собі не дозволяв навіть голосу підвищити на дружину. — Ти точно знущаєшся! Мені на днях 70 років, яка зрада? Ти про що?
Ніхто йому не відчиняв, тому він забрав свої речі поїхав до сина.
— Ну який з мене зрадник? Я все життя з нею? Ну що вона собі вигадала таке? — зі сльозами на очах скаржився невістці Петро.
Бідна молода дівчина і не знала кому вірити, адже свекруха теж плаче, хвилюється.
Вона знає, що до свекрухи телефонувала якась молода жінка, ось вона і сказала, що Петро вже давно зраджує своїй жінці, понад 5 років. Уявіть, який стрес у свекрухи, чи не так? Зрозуміло, що жінка довго не думала, обурилася і зібрала усі речі чоловіка-зрадника, з яким викохала свою сім’ю.
Та все ж, Петро просто клянеться у тому, що ніколи за 30 років спільного подружнього життя навіть не заглядався на інших жінок, бо обожнює свою Любку. Зараз, він дуже образився на неї, бо виставила за поріг і причини не сказала, навіть на дзвінки не відповідає.
Сергій та Оленка — діти розсвареного подружжя вирішили владнати цю ситуацію.
Поїхали до пані Люби. Її син, Сергій захотів поцікавитися номер цієї «татової коханки». Дізнався, зателефонував і уже довго розмовляв з нею про щось, а після двох годин розмови дуже почервонів і дав слухавку своїй мамі.
— Я прошу у вас вибачення — почула пані Люба знову той же жіночий голос — я телефоную з Польщі, але помилилася цифрою, потрапила до вас. Ваш син мені пояснив ситуацію, чесно, я взагалі можу бути внучкою для вашого чоловіка, кого ніколи не знала і не бачила. Просто вийшла не зрозуміла ситуація.
Тепер, пані Люба, Оленка та Сергій їдуть миритися з батьком.
Жінка з порогу почала молити вибачення у свого коханого Петра, який теж сидів і плакав.
Він не хотів розмовляти з Любою, адже не розумів, як вона, його кохана жінка, може так просто повірити якійсь чужій жінці, виставити за поріг