Його ключі не підходили. Нічого не розуміючи задзвонив у дзвінок.

Артем старший від сестри на п’ять років. Так сталося, що свого тата він майже не пам’ятає. Мама кинула його заради Дяді Ігоря. Перейшла до нього жити. Артема також забрала з собою. До хлопчика дядя Ігор ставився з прохолодою. Таке відчуття що не помічає.

Мама завжди на стороні чоловіка. Коли він ображав, як здавалося Артему, мама сварила сина. А чоловіку говорила, що правильно робить, адже сина потрібно тримати в строгості. Таке відчуття, що не любить Артема.

 

Коли появилась молодша сестра Ілона, мама з дядею Ігорем всю свою любов віддавали їй. Артем почувався чужим в їхній сім’ї. Коли закінчив школу, вступив у інститут. Мама сказала, що грошей немає, щоб його утримувати. Адже Ілонка росте, їй багато всього потрібно. А сестра росла розпещеною. Скільки стерпів від неї Артем. Всю шкоду, що вона робила, скидала на брата. Мама і дядя Ігор, ніколи не виясняли хто з них правий. Сварили Артема.

Читайте також Домашні цукерки «Баунті» 

Навіть якщо Ілона зробить шкоду, сварили хлопця, чому допустив до такого. Сестра тільки сміялася. Їй подобалося, що Артему попадає із за неї. Тому хлопець вирішив, коли виросте більше не повернеться додому.

Вступивши в інститут, пішов жити в гуртожиток. Вечорами працював, щоб якось утримувати себе. Були такі часи, коли одяг не міг купити, не хватало грошей. В літніх кросівках ходив пів зими. Поки приятель не позичив гроші. Сказав, щоб віддав, коли будуть. Йому наразі вистачає.

Після закінчення інституту вдало влаштувався на роботу. Винайняв квартиру, добре що зарплата хороша. Одного разу зустрів свого тата. Вірніше Петро Григорович його розшукав. Раніше потрібно було то зробити, але до цього часу жив за кордоном. Нещодавно повернувся. Першим ділом розшукав сина. Вони добре поговорили, тато обіцяв йому допомогу. Правда Артем наразі та сам влаштовується непогано.

Але тато зробив йому подарунок, від якого син не хотів відмовлятися. Подарував йому двокімнатну квартиру. Щоб не ходив по найманих. Іще влаштував до себе на роботу. Бачив, що син у нього серйозний, з роботою справляється. Через три роки довіряв самому перевіряти філіали в інших містах. Одного разу запропонував поїхати у відрядження на рік. Там відкривають новий філіал. Тому Артему прийдеться все брати на себе, поки не настроїться робота.

В цей час Артему телефонувала мама. Говорила, що Ілона вийшла заміж, а жити немає де. Артем мимоволі сказав, що їде у відрядження на рік. Коли мама те почула, почала вговорювати його, щоб пустив пожити цей рік Ілону в його квартирі. Нарешті мама зрозуміла, яку егоїстку виростила. Дісталося їй від донечки. Хоч на деякий час відпочине від неї. Артему шкода маму, погодився.

Рік минув швидко. Артем телефонує Ілоні, що через два тижні приїжджає, тому їм пора з’їжджати з його квартири. Сестра хмикнула, і відключилася. В назначений день Артем стояв перед дверима своєї квартири. Його ключі не підходили. Нічого не розуміючи задзвонив у дзвінок. Відкрив двері чоловік Ілони й сказав, щоб Артем ішов звідси. Вони тут житимуть, і не збираються з’їжджати.

Артем телефонує мамі, чому сестра дотепер у його квартирі, та ще й замки поміняла. Мама спочатку умовляла сина, щоб віддав сестрі квартиру. Йому тато іншу купить. А мама з дочкою жити не хоче. Дуже вона їх із батьком ображає. Але Артем і слухати не хоче. То його квартира, і він на неї має права. В ту ніч ночував у Петра Григоровича. На ранок вони удвох поїхали до квартири Артема. Заодно викликали поліцію. Адже в Ілони немає ніяких прав на ту квартиру.

Як же вони з чоловіком кричали, коли поліція виставляла їх за двері. Мама з Артемом не спілкується, та чоловіку то вже не важливо. Мало він потерпав від них?